Мати Олени щиро раділа, адже її єдина донечка скоро вийде заміж. Вони з батьком вже було почали хвилюватися, що довго вона в дівках засиділася. Добре, що не підганяли, тож одружиться Олена не аби з ким, а досить впливом та заможним чоловіком. Зять разом зі своїм батьком вели сімейний бізнес, тож жили в достатку й Оленка їхня не знатиме горя.
Проте гроші для матері не важливі, аби дитина була щасливою. Коли дивиться на дітей, бачить, як в їхніх очах горить яскраве полум’я кохання. Ось це найважливіше.
Звісно, що у такої поважної родини були особливі плани на весілля. Якщо для батьків Олени це особливий день єднання двох люблячих сердець, то їхні свати в цьому вбачали можливість зібрати усіх своїх партнерів, щоб зайвий раз провести, хоч і неформальні, переговори. Тож все мало бути на висоті. Плануванням весілля займалися професіонали. Усе навколо виблискувало сяйвом коштовностей та розкоші.
Батьки нареченої не хотіли зайвий раз привертати до себе увагу. Люди вони не заможні, живуть, як і всі – від зарплати до зарплати. Деякі заощадження мали, тож на них й придбали весільний подарунок – холодильник. Покупку оформили й вказали одразу адресу молодят. Самі поїхали наперед. Двері відчинив майбутній зять, він не любив, коли до них приїздять без запрошення, тому не надто зрадів. Дочка покликала на кухню пити чай. Батько почав розмову:
-Діти, ми вирішили зробити вам потрібний подарунок на весілля. Зараз сюди привезуть холодильник. Хай він довго служить, майте користь.
-Який холодильник? – кинувся зять. — У мене квартира з дизайнерським ремонтом, все підбиралося у відповідних кольорах. Потрібно було запитати у нас, перш ніж щось купувати. Навіть не думайте тягти його у моє житло!
Розгніваний чоловік пішов до іншої кімнати. Батьки сиділи розгублені й не знали, що робити. Думали, що дочка підтримає, але вона тягнула за нареченим:
-Ви не ображайтеся, але ваші свати нам путівку на теплі острови даруватимуть. Можливо ви теж зробите кращий подарунок?
