Вчора я був свідком найкоротшого весілля за все своє життя. Запросили мене зі сторони нареченої. Ми разом навчалися в університеті. Ліля дівчина добра та приємна. З Павлом познайомилася на роботі й досить швидко пара вирішила одружитися.
Церемонія відбувалася за містом. Надзвичайно красиве місце й гарний ресторан. Гості зібралися в альтанці, де мала відбутися церемонія розпису. Усі зайняли свої місця й в приємному очікуванні чекали на наречену. Ліля вийшла до гостей, крокуючи під руку зі своїм татом. Такий зворушливий момент. Багато жінок не стримували сліз й захопливо спостерігали за цим дійством.
Коли тато передав доньку в руки нареченого, розпочалася церемонія. Нарешті Павла запитали чи хоче він взяти за дружину Лілю і тут розпочалося найцікавіше…Замість однозначної відповіді «так» чоловік сказав «я маю подумати». Звісно, це був жарт, але наречена не оцінила. Сказала гостям зі сторони нареченого, що вони вільні, а своїх запросила до ресторану на святкування розлучення.
Всі були шоковані. Схоже, Павло досі думав, бо не сказав жодного слова, щоб заспокоїти Лілю. Багато хто обурювався та не знав, що робити.
Я теж злегка розгубився, але тоді підтримав наречену й почав запрошувати гостей до столу. Святкування пройшло на ура, правда я так і не зрозумів, що ми тоді святкували.
Звертаюся до чоловіків! Не жартуйте зі своїми коханими у такий важливий для них день, бо іноді ці жарти можуть закінчитися плачевно.
