Я зустріла свого теперішнього хлопця за досить дивних обставин. Під час розриву зі своїм тоді ще хлопцем. Я з подругами сиділи в кафе, сміялись, розповідали історії, які змушують соромитись, проте настільки смішні й безглузді, що просто неможливо таке тримати в секреті. Мій настрій був просто прекрасним. В одну мить все перекинулось з ніг на голову. З вікна я побачила свого хлопця, який вже став мені нареченим в обіймах іншої дівчини. Пів біди обійми, вони ще й цілуватись почали. Я оніміла від побаченого. Проте далі картина не завершилась. До солодкої парочки підійшов інший хлопець, дав в пику моєму нареченому і почав вирішувати ситуацію з тією дівчиною. Я так зрозуміла, що вони були парою. Картина маслом просто. Більше схоже на незрозумілі розбирання дітей в пубертатному періоді, проте поспішу запевнити, що людям, які були замішані в цій справі понад тридцять років. Ми з дівчатами сиділи з відкритим ротом. Все ж, вирішила і я вмішатись туди. Мій наречений мене там не очікував побачити. Я взяла за руку того іншого хлопця, відтягнула в сторону та запропонувала разом випити. З тими зрадниками говорити більш не було про що, все і так очевидно. Тож, ось так я і зустріла свого нового хлопця.
Наші відносини були просто над органічними. І не в плані натуральні, а в плані правильності та адекватності. Ми не мали секретів, підтримували одне одного. Спільні інтереси та потреби. Все спокійно, розмірено та щасливо. І все було добре, поки ми не торкнулись випадково питання з одруженням та дітьми.
І якось так вийшло, що бачення майбутнього у нас кардинально відрізняється. Я хочу в майбутньому мати двох діток, свій будинок та чудового чоловіка, тобто його під рукою. Він же своєю чергою взагалі ніколи не думав про шлюб, тим паче про батьківство. Для нього це взагалі ніби тригерна тема, яка підіймає щось нехороше з його спогадів. Вечір, який обіцяв бути приємним, вмить змінився до рівня скандалу. Здавалось би чому там сваритись. Різні погляди на життя, та і все. Але ж ні. Ми кохали одне одного, хотіли бути разом, проте хотіли різного майбутнього.
Важко змиритись, коли ти дуже цінуєш людину, проте виявляється, що у вас різні мрії та через це ви не можете бути разом. Всі мрії, які ти будували з людиною вмить зруйнувались. Від них навіть пилу не лишилось.
Після сварки ми декілька днів не розмовляли. Аж якось я повернулась після роботи додому, хлопець чекав мене на кухні. Хотів поговорити. В мене серце впало до п’яток. Вже гадала скаже, що нам не по дорозі. Але ж ні. Він мене здивував ще більше, адже запропонував сходити до сімейного психолога, щоб дійти якогось спільного висновку. Зрозуміти чому ми хочемо настільки різних речей, та по можливості змінити свою думку.
Я вкотре зрозуміла, що якщо людина хоче бути з тобою, вона буде. І ніяка випадкова зустріч, чи вітер не в ту сторону не змінить її думку.
