Олена була розлученою. Від першого шлюбу у неї залишилася донечка. Дівчина ще досить молода, тому не збиралася ставити хрест на своєму особистому житті. Якось у парку, гуляючи з донькою, вона зустріла Вадима. Хлопець їй дуже сподобався й схоже симпатія виявилася взаємною.
Молодий чоловік першим підійшов до дівчат, познайомитися. Вони розговорилися й Олена зізналася, що ця прекрасна дівчинка, її донька. Схоже, Вадима трішки шокувала ця правда, бо виглядала дівчина дуже молодо, але він не злякався. Одразу запросив Олену на побачення.
Стосунки цієї пари розвивалися досить стрімко, бо вже на третьому побаченні вони вирішили зійтися й жити разом. Майбутня відповідальність не страшила Вадима, але й за рамки він не збирався виходити.
Спершу жили вони дуже добре та чим далі в ліс, тим більше дров. Схоже, Олена почала забуватися, що він не рідний батько її дитини, бо її претензії стали надто різкими. То відведи дитину на заняття, то забери зі школи, то купи те, що дівчинка скаже. Потім пограйся, погуляй, приготуй до сну. Він нічого не мав проти, але ж не варто звалювати на нього всі батьківські обов’язки.
Останньою краплею стала заявка Олени про те, що Вадим має оплатити приватну школу та заняття її дочки. На хвилиночку, сума там вийшла захмарна, але ж він мав власні плани на свої зароблені гроші.
Тоді то Вадим вирішив розкласти усі крапки над «і». Толерантно він пояснив Олені, що всі ці рахунки має оплачувати рідний тато дитини. Він не проти допомагати та займатися з дівчинкою, але не потрібно вилазити йому на шию й спускати ноги.
Схоже Олена усвідомила, що поводила себе не гарно, бо після тієї розмови більше ніколи не перегинала палку.
