Моя бабуся Марія веселої вдачі. Скільки себе пам’ятаю, вона завжди усміхнена та й іншим настрій вміє підняти. Попри свій поважний вік, весною святкуватиме 75-річницю, старенька не втрачає жагу до життя. Завжди на ногах та вся у роботі. Трудиться, як бджілка. Я не раз застаю її з якоюсь роботою у руках. Запитую, коли ти вже відпочинеш, а вона мені весело: «На тім світі, онучко, буду відпочивати»
Раніше, коли я була маленькою, батьки залишали мене у бабці на всі літні канікули. Це найкращі спогади мого дитинства. Я обожнювала саджати з бабусею квіти, рвати вишневі ягоди, щоб потім смакувати вишневим пирогом. Ввечері ми їли смажену картоплю, сидячи в альтанці під горіхом й довго не лягали спати, розмовляючи про життя.
На жаль, час не стоїть на місці. Я виросла, на разі навчаюся. До бабусі приїжджаю не часто, але кожного разу, коли випадає можливість їду до неї в гості. Бабка Марія завжди радо зустрічає гостей. У неї ніколи не буває порожньо в холодильнику, а якщо попередити про свій приїзд, то неодмінно почастуєте вишневим пирогом.
Мені важко спостерігати, як лице бабусі все більше окутує павутинка зморшок. Волосся посивіле, а руки вже не такі міцні, як колись. Бабця частенько нездужає, але рідко на щось скаржиться. Хочеться, щоб бог оберігав її якомога довше.
Якось я вирішила приїхати до бабці серед тижня, наші пари скасували через раптові зміни у розкладі. Я їхала на декілька днів. Біля будинку помітила чуже взуття, значить у старенької гості. Заходила тихесенько, щоб зробити сюрприз й стала свідком цікавої історії.
-І чого ти плачеш дурненька, хіба на ньому світ клином зійшовся?
-Бабко Маріє, ну хіба ви не були закохані? Не можу я на іншого навіть дивитися, не те щоб любити.
-Слухай стару, вона поганого не порадить. У тебе вдома карниз відпав, треба причепити.
-Та ні, він на місці.
-Ти заміж хочеш, чи як? Карниз відпав, тож потрібна сильна чоловіча рука, щоб його причепити. За добро потрібно віддячити смачною вечерею та пляшкою вина. А там все закрутиться саме собою.
-А як він не захоче мені допомагати?
-Захоче, коли б це чоловік від ласого шматочка відмовлявся. Ну а як відмовиться, то грець із ним. Покличеш мене, я допоможу тобі з вином.
Жінки почали сміятися, а я разом із ними.
-Ну ти, бабусю, і даєш. Ти ще та інтриганка. Може й мені допоможеш вийти заміж?
-Аякже, я ще у вас обох на весіллі танцюватиму.
