Ілона та Ігор були разом ще зі школи. Навчатися теж вирішили в одному університеті, правда не вдалося їм здобути освіти. Ще на першому курсі дівчина дізналася, що вагітна. Ігор взяв на себе відповідальність за майбутнє дитини й запропонував дівчині одружитися.
Батьки були шоковані, але не перечили. Натворили справ, то тепер нехай беруть на себе відповідальність. Не діти, вже дорослі, раз теж скоро стануть батьками. Весілля справили через місяць, а після одруження молоде подружжя залишилося жити в місті.
Першу пору нічого не мали. Перебивалися тим, що було, орендували житло й навіть не мріяли про власний куточок. Коли народилася Поліна життя змінилося. Про розваги та веселощі довелося забутися. Тепер вся увага зосереджена на дитині. Ігор багато та важко працював, Ілона гляділа дитину. Чоловік повністю забезпечував родину, його дівчата не мали ні в чому потреби.
Коли Поліна підросла, тато відновив своє навчання в університеті. Поєднував навчання та дві роботи. Ілона допомагала. Нехай хоч чоловік здобуде освіту. Отримавши диплом, вдалося влаштуватися на роботу з гарною зарплатнею. До повноліття Поліни подружжя забулося що таке бідне та нужденне життя. Родина стала заможною.
З дитинства Ілона розповідала донечці, як важливо бути розумною та гарно навчатися. Поліна знала, що повинна виправдовувати очікування батьків, тому гарно навчалася й була зразковою ученицею, а потім і студенткою. Не звідано не ждано у життя молодої дівчини прийшло кохання. От тільки батьки про те нічого не відають.
Кожного вечора дока каже, що йде займатися до одногрупниці, а насправді біжить на побачення з Дмитром. Їй тепер світ не милий без коханого. Мамині слова більше не викликають довіри. Не таке вже те навчання важливе, чого не скажеш про сильні почуття.
Одного разу тато розкусив обман дочки. Побачив у супермаркеті ту саму одногрупницю, яка не мала жодного уявлення про те, де біла Поліна. Ігор зрозумів, що їх із дружиною майстерно дурили. Ввечері на Поліну чекала серйозна розмова. Тоді то дочка й зізналася, що закохалася й планує виходити заміж. Мама сильно голосила, плакала та не хотіла вірити, що її зразкова дочка повторить долю матері.
-Ти негайно викинеш з голови свого Дмитра й повернешся до сумлінного навчання! Інакше не бачити тобі власних батьків й на допомогу нашу не розраховуй.
Поліна не вірить власним вухам. Невже її рідна мати просить обирати між коханням до Дмитра та любов’ю до батьків.
