Та яке там, невістка ще з самого рання пp _ипеpлася, не дала й відпочити, спокійно полежати. Ага, ще та помічниця. Не знаю, куди дивилася очі мого сина, коли він її вибирав

Я завжди вважала, що мені пощастило не лише з чоловіком, а і його ріднею. Моя свекруха, Валерія Вікторівна, прийняла мене, як рідну дочку. Так гарно до мене ставилася, постійно цікавилася моїми справами, питала поради в тому чи іншому питанні. Ми частенько зустрічалися за чашкою кави й просто розмовляли відверто. Тож вона для мене дійсно стала другою мамою.

Наближався день народження Валерії Вікторівни, щоб зібрати рідню за одним столом вона робила святкування у вихідних день. Якраз ми з чоловіком були вільні й змогли приїхати раніше. Я допомагала мамі на кухні. Кришила салати, сервірувала стіл, розкладала перші страви. Свекор з коханим розмовляли про свої чоловічі справи.

До приходу гостей ми впоралися з усіма приготуваннями. Валерія Вікторівна пішла переодягатися та марафетитися поки я ще раз передивлялася чи все в порядку. Помітивши, що ми забули про серветки глянула на кухні – не знайшла. Вирішила запитати у свекрухи. Підійшла до їхньої спальної кімнати, хотіла постукати, але раптом почула цікаву розмову.

-Дякую, дорогенька за привітання. Так шкода, що ви не зможете прийти. Та яке там, невістка ще з самого рання приперлася, не дала й відпочити, спокійно полежати. Ага, ще та помічниця. Не знаю, куди дивилася очі мого сина, коли він її вибирав. Я не знала, що їй сьогодні довірити, щоб вона нічого не зіпсувала. Я ж тобі розповідала про її кулінарні здібності.

Далі я не слухала, достатньо було й того, що встигла почути. Виявляється я зовсім не знаю цієї жінки. В очі вона така добренька й хороша, а за спиною мене брудом поливає. Щоб знала правду, ноги б моєї не було в цьому домі. Я вирішила не псувати святкування запрошеним, тому цілий вечір поводила себе так, ніби нічого не сталося. Посміхалася, підтримувала розмову з гостями, допомагала підносити нові страви й навіть виголосила тост на честь іменинниці.

Коли ми з коханим повернулися додому, від мого гарного настрою не залишилося й сліду. Я розповіла йому все дослівно й попередила, що після такого не збираюся більше спілкуватися з його матір’ю. Ображатися на мене чи ні, це його вибір, але я свого рішення не зміню.

 

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

7 + два =

Та яке там, невістка ще з самого рання пp _ипеpлася, не дала й відпочити, спокійно полежати. Ага, ще та помічниця. Не знаю, куди дивилася очі мого сина, коли він її вибирав