Галя неабияк хвилювалася. Сьогодні за нею вперше зайде кавалер й поведе на танці. Батьки дозволили погуляти до 12 не більше, але їй і цього часу буде достатньо, щоб надивитися на своє таємне кохання. Сергій приїздив до бабусі на літні канікули на всі три місяці. Його батьки жили за кордоном в Америці, але не хотіли, щоб син забував рідне коріння.
Діти були знайомі ще з дитинства, тож дружили між собою. Цього літа все було якось інакше. Вони обоє уже не малі діти, їм по 17. За останній рік Сергій сильно змінився, витягнувся, став красивішим, мужнішим. Вона теж розквітла, як квітка після гарного дощу. Коли вони зустрілися, то довго не могли сказати один одному ані слова. Тоді Сірожа й запропонував піти ввечері на танці, як пара. Як довго вона чекала на ці слова. Сергія вона таємно кохала вже досить давно, а сьогодні її мрії можуть стати реальністю.
Час швидко збіг. Від танців дівчина не відчувала ніг, в голові паморочилося. Пора було повертатися додому. Сергій не хотів йти так рано, але обіцяв дівчині її провести. Стояла місячна ніч, яскраві зорі освітлювали дорогу ще краще, як ліхтар. У місячному сяйві Галина була ще красивішою. Сергій не втримався й поцілував свою подругу. Дівчина не пручалася, вона чекала цієї миті все життя. Те, що відбулося тієї ночі стане їхньою маленькою таємницею.
Наступного ранку обоє удали, що нічого не сталося, але забути таке неможливо. Цього літа Сергій повертався додому раніше. Сказав, що має готуватися до вступних іспитів. Галя проводжала його на автобус зі сльозами на очах. Вона відчувала, що більше вони не зустрінуться. Дівчина теж мала думати про навчання, але доля вирішила інакше.
Через місяць затримки Галина зрозуміла, що носить під серцем дитину Сергія. Розповіла про все матері, довго слухала докори та плач. Батько поставився інакше, підтримав дочку й пообіцяв, що все буде добре. Щоб людські очі не бачили тієї ганьби, яку принесла дочка у дім, її відправили до бабусі в село, де Галю ніхто не знав. Вона народила дівчинку, проте залишити її батьки не дозволили. Куди та кому вони віддали дитя, вона не знала. Образившись на рідних, дівчина зібрала свої речі й поїхала жити у місто.
Деякий час винаймала кімнатку у старенької бабусі. Спершу влаштувалася на роботу, а коли вдалося заробити якусь копійку, вступила до університету. Під час навчання познайомилася з Василем. Хлопець закохався одразу й на четвертому курсі молоді люди розписалися.
Коли задумалися про дітей, Галя зізналася, що не може його порадувати, оскільки не може більше народжувати. Чоловік не засмутився, запропонував взяти дитинку з дитячого будинку. Так у їхній сім’ї з’явився Захарчик. Хлопчик хоч і був їм не рідним, але зовнішністю своєю був дуже схожий на Василя. Та й звички мав батька. Про те, що він усиновлений дізнався, коли випускався зі школи. На батьків не розсердився, навпаки подякував за можливість рости у повноцінній родині.
Захар любив танцювати й займався цим професійно. Їхня команда їздила світом й займала призові місця на самих престижних конкурсах. Під час чергової поїздки хлопець познайомився з Аллою. Дівчина була надзвичайно вродлива й майстерно рухалася. Вона вразила серце хлопця одразу. Додому Захар повертався з найбільшим призом у своєму житті – нареченою.
Побула Алла поруч коханого недовго, всього лишень два дні. Потім довелося повертатися додому в Америку. Алла розповіла хлопцеві про своє українське коріння, адже її мати була з України. Правда, вона померла під час пологів. Тож Алла навіть не знає, як вона виглядала. Її виховали добрі люди, що знали матір особисто й не змогли покинути дівчину напризволяще.
Спілкуватися Захар та Алла не припинили. Часто листувалися й з нетерпінням чекали на зустріч. Дівчина обіцяла прилетіти в гості на все літо. Захар знав напевно, що більше коханку не відпустить й запропонує одружитися.
Про наміри сина знали й батьки. Вони не могли дочекатися знайомства з майбутньою невісткою. Нарешті Алла була на місці. Галя з самого ранку метушиться й чоловіка роботою закидає. Сьогодні їхній синок привезе свою кохану. Все має бути ідеально. Жінка ще раз перевірила подарунок, який приготувала для майбутньої невістки. Гарна прикраса для волосся. Вона зберегла її ще зі своєї молодості. Річ дуже цінна, це подарунок Сергія. Нехай принесе щастя закоханій дівчині.
Коли Захар та Алла увійшли до кімнати, Галя застигла на місці. Вона не могла повірити власним очам. Так це ж її копія, чоловік теж помітив надзвичайну схожість дружини та дівчини сина.
-Після скількох років, ми все-таки зустрілися – жінка підійшла до дівчини й міцно її обійняла.
-Мамо, я звісно знав, що ти хочеш невістку, але ж не настільки.
-Це моя загублена дочка.
Зізнання Галини викликало занепокоєння в Захара. Він не міг зрозуміти, що відбувається. Більш розгубленою була Алла, яка дивилася на матір Захара переляканими очима. Тоді Галина й розповіла правду про свою молодість, перше кохання, вагітність та народження дочки. Як виявилося, її батьки віддали онучку батькам Сергія. Ті виховали дівчинку, як рідну дитину, вигадавши, що мама Алли померла під час пологів. Але ж ні, от вона стоїть перед нею й не випускає зі своїх обіймів.
Коли всі прийшли до тями, Алла була невимовно рада знайти рідну маму. Але ж це означало, що Захар її брат й між ними нічого не може бути. Довелося розкрити їй ще одну сімейну таємницю про усиновлення.
Через місяць зіграли весілля. Батьки не могли намилуватися прекрасною парою, яка мелодійно кружляла у першому весільному танку. Яке все ж таки непередбачуване це життя.
