Після одруження нам з Ірою батьки подарували квартиру. Звісно, ми були вдячні за такий щедрий подарунок. Самим би довелося декілька років відкладати кошти, щоб придбати власне житло. Жити у місті ні мені, ні Ірі не подобалося. Ми, виявляється, діти природи. Обох в дитинстві батьки відправляли в село до бабусь та дідусів. Тож життя на свіжому повітрі захоплювало нас набагато більше, ніж міське.
Декілька років ми мучили себе запиленим містом та шаленим ритмом життя, поки не вирішили, що хочемо купити будиночок в селі. Ми відкладали на автомобіль, тож пожертвували тими коштами й на літо могли спокійно їхати відпочивати на дачу. Новий дім був великим та просторим. Правда потребував косметичного ремонту, але то вже дрібниці. Особливо нам подобалася зона відпочинку на дворі.
Велика альтанка була побудована під розлогим горіхом. Біля альтанки квітнули квіти та зеленіла трава. Й навіть мангал для шашлику колишні господарі вправно вмурували всередині альтанки. Першого ж вечора ми вирішили випробувати все на міцність. Гостей не планували, але так хотілося розділити з кимось свою радість. Тому поки чоловік смажив шашлик й пішла кликати сусідів у гості.
Через пів години до нас завітали дві родини. Сусіди праворуч теж були ще молодими та бездітними. А ті, що жили зліва мали двох дітей підліткового віку та бабусю. Ось такою великою та гарною компанією ми відсвяткували новосілля. Гуляли майже до світанку. Знайомилися, розповідали історії із життя, грали на гітарі та співали пісень. Коли всі розійшлися, ми прибрали зі столу й, втомлені, але невимовно щасливі, попрямували до хати відпочивати.
Наступного дня на нас з Ірою чекало багато роботи. Поки я лагодив паркан та будував траншею під каналізацію, дружина поралася на городі й прибирала квітники. На вечір ми виснажилися ще краще, чим після спортивного залу. От тобі й безплатний фітнес. Вечеряти не було сили. Ми вже заходили до будинку, коли почули наших сусідів.
-Добрий вечір, дорогі сусіди! А ми до вас на гостину.
Ми з Ірою переглянулися й зобразили на обличчі посмішку. Довелося знову сидіти чи не до самого ранку й розважати гостей. До ліжка ми не дійшли, а практично доповзли.
Щоб історія не повторилася, наступного дня вирішили випередити непроханих сусідів. Іра приготувала пиріг, ми раніше закінчили справи й пішли в гості. Схоже нам були не раді, проте вигнати з подвір’я совість не дозволяла. Довелося тепер нас розважати й догоджати. Після того випадку до нас без запрошення не приходять.
