Наталя у віці 35 років відчула радість материнства, коли народила довгоочікуваного сина. Вони з чоловіком Іваном багато років страждали від безпліддя, тому поява їхнього сина була ще більш дивовижною. Їхньому щастю не було меж, і вони були сповнені рішучості забезпечити своєму єдиному синові Петру найкраще майбуmнє, сподіваючись бачити його щасливим і успішним.
Петро, керуючись любов’ю до батьків, прагнув приносити їм радість. Він був відмінником у навчанні, демонстрував культурну витонченість і бездоганні манери. Власними зусиллями він домігся вступу до престижного столичного університету і навіть отримав стипендію на дворічне навчання в Швеції.Наталя та Іван не могли натішитись досягненнями сина.
Коли Петро вирушив у подорож до Швеції, вони підтримували регулярний зв’язок, син ділився історіями про своє життя за кордоном. На їхню радість, він там познайомився з прекрасною місцевою дівчиною на ім’я Катріна. Ця новина сповнила серце Наталії радістю, адже вона вважала, що її син знайшов гідну супутницю життя. Петро поділився своїми намірами одружитися, але перед цим хотів би відвідати батьківщину. Сповнена хвилюванням, Наталя почала готувати гостину зі смаколиками, з нетерпінням чекаючи на повернення сина.
Але доля мала інші плани. У день, коли Петро мав приїхати зі своєю майбутньою нареченою, захворів батько Катріни, що стало причиною її відсутності. Розчаровані, але не засмучені, Наmаля та Іван відсвяткували повернення сина додому удвох, сподіваючись, що майбутня невістка приїде пізніше.
Згодом того ж вечора Петро висловив бажання зустрітись зі старими друзями яких він давно не бачив. У глибині душі Наталя відчувала неспокій, розуміючи, що щось може піти не так.
Кілька вечорів Петро продовжував зустрічатися з друзями, а потім одного дня він шокував усіх новиною. Повідомив батькам, що передумав одружуватися з Катріною, і познайомив їх з Людкою, сусідкою, яка жила через два будинки від них. Людка походила з неблагополучного середовища, з батьками-алког0ліками і репутацією, про яку шепотіли історії сумнівного характеру. Тим не менш, Петро заявив про свої наміри залишити все позаду, включаючи свої плани в Швеції, і одружитися з цією дівкою. Серце Наталії завмерло, і вона благала сина не приймати поспішних рішень. Але Петро, сповнений рішучості, зібрав речі і поїхав до міста з новою нареченою.
Шок від раптової зміни планів Петра був важким тягарем для Наталії та Івана. Вони не могли збагнути, як їхній син, який був на шляху до багатообіцяючого майбутнього, опинився в полоні людини з mаким сумнівним минулим. Сумніви і страхи не давали спокою Наталії, вона думала, що, можливо, Людка наклала на Петра закляття, зачарувала його і змусила прийняти таке доленосне рішення.
Тепер Наталя та Іван змушені бороmися з наслідками несподіваного вибору сина. Їхні мрії про його благополучне майбутнє розбилися вщент, на зміну їм прийшла нестерпна тривога за його благополуччя і затяжне відчуття зневіри. Вони можуть лише сподіватися, що Петро усвідомить серйозність свого рішення і знайде справжнє щастя, звільнившись від будь-яких чар, які могли затьмарити його розсудливість.
