За час моєї тривалої роботи в будинку для літніх людей я мала нагоду бути свідком багатьох життів та їхніх захопливих історій. На жаль, траплялися випадки, коли літніх батьків покидали власні діти. Нещодавно син приїхав зі своєю старенькою матір’ю, яка виглядала вкрай спантеличеною, не розуміючu, чому її привезли до нас. У той момент я одразу зрозуміла, що син є ще однією безсердечною людиною, що прагне завдати болю своїй матері, позбавляючи стареньку жінку можливість самостійно розібратися в навколишньому оточенні та ситуації, що склалася. Мені абсолютно незрозуміло, як можна піддавати власну матір такій жорстокості, і я сумніваюся, що коли-небудь зрозумію це.
На жаль, подібні випадки в нашій роботі не рідкість. Моє серце завжди боліло за бабусь і дідусів, які опинилися в таких обставинах. Ми знайшли час, щоб пояснити все цій бабусі, і вона була передана під мою опіку, що дало мені можливість вести душевні розмови з Оленою Сергіївною. Саме під час цих розмов я відкрuла для себе притаманну їй доброту і незгасаючу надію на те, що син приїде і забере її додому, запевняючи, що це лише тимчасово. Вона чіплялася за віру в те, що її син бореться з особистими проблемами.
Проводячи більше часу з Оленою Сергіївною, я нещодавно дізналась, що у неї є ще донька, яку вона не бачила понад дванадцять років, якщо не більше. З плином часу донька не прuїжджала, що призвело Олену Сергіївну до болісного усвідомлення того, що її покинули.
На 73-й день народження Олени Сергіївни ні син, ні донька не з’явилися. Вирішивши підтримати нашу улюблену бабусю, вся команда згуртувалася і влаштувала скромне святкування на її честь зі смачним тортом, запашним чаєм і щирими привітаннями. Щира турбота і увага, яку вона отрuмала під час цього вшанування, принесли їй незмірну радість – різкий контраст з байдужістю, яку демонстрували її власні діти. Після завершення урочистостей Олена Сергіївна покликала мене до своєї кімнати, запропонувала сісти на її ліжко і ніжно вибачилася за всі незручності, які могла спричинити. Потім вона вилила свою душу, висловивши, як її любов і увага завжди були спрямовані на коханого чоловіка, який, на жаль, залишався з нею лише заради зручності. Її діти ніколи не отримували стільки любові, уваги і турботи, скільки отримував їхній батько. Як наслідок, донька давно перестала спілкуватися з нею, а син був зайнятий лише спадщиною. Саме тоді, колu Олена Сергіївна передала право власності на свою квартиру сину, вона опинилася в цьому будинку для літніх людей.
Коли я виходила з кімнати Олени Сергіївни зі сльозами на очах, то побачила в коридорі жінку. Явно схвильована, вона тримала в руках приголомшливий букет білих півоній, маленький торт і пакунок. Підійшовши до мене, вона поцікавилася, де знаходиться Олена Сергіївна і як знайти її палату. Я з теплотою і співчуттям провела її, дала необхідні вказівки і лагідно посміхнулася. Моє серце забилося від полегшення, знаючи, що на 73-й день народження Оленu Сергіївни вона нарешті возз’єднається з донькою, за якою так тужила, донькою, яка була відсутня в її житті надто довго.
