Моя свекруха відверто мене нен авидить, а я навіть не знаю, що послугувало цьому причиною. З Романом ми познайомилися ще у студентські роки. Зі своєю мамою хлопець мене познайомив одразу. Діана Вікторівна не вирізнялася гостинністю та й зустріла мене не надто рада.
Вона почала бурмотіти, що я морочу голову її синові, а йому навчатися потрібно. Романові просто переді мною заявила:
-Вона «залетить» й змусить на собі одружитися. Ти зруйнуєш своє перспективне майбутнє.
-Мамо, ну для чого ти так? У нас з Вікою все серйозно.
-Ой, знаю я це серйозно.
На цьому наше знайомство закінчилося. Після того випадку я старалася більше не зустрічатися з Діаною Вікторівною. Попри її невтішні прогнози стосовно нашого майбутнього, університет ми закінчили в статусі пари. Роман влаштувався на роботу, якої так хотіла для нього мати, а я не «залетіла», але пропозицію руки та серця все ж таки отримала.
Новині про майбутнє весілля Діана Вікторівна не зраділа. Вона все ж очікувала, що ми розійдемося, а тут син заявляє, що я стану його дружиною.
Я терпляче чекала, коли серце цієї суворої жінки хоч трішки розм’якне й вона знайде для мене місце у своєму житті. Та чим більше я була з Романом, тим сильніше свекруха мене ненавиділа. Навіть народження дітей нас не скріпило.
Діана Вікторівна не цікавилася онуками. Зустрічалася з дітьми двічі на рік: на їхній день народження та Новий рік. Коли я запрошувала її до нас в гості – відмовлялася, а коли ми самі хотіли навідати бабусю, вона вигадувала важливі справи. Тут нічого й гадати, ми були небажаними у її домі.
Я робила багато спроб здружитися, сподобатися, увійти в коло довіри, але це те саме, що битися об стіну горохом – віддачі ніякої. Востаннє ми намагалися дати про себе знати на свято 8 Березня. Купили бабусі квіти, діти вивчили віршики. Прийшли до квартири свекрухи, подзвонили у дзвінок. Коли вона нам відчинила, онуки почали розповідати віршики. Вона навіть не дослухала до кінця, накричала, що ми прийшли без запрошення й закрила перед нами двері.
Після цього мій терпець увірвався. Якщо вона не хоче нас знати, то так і буде. Але я вірю, що Земля кругла. Колись до цієї жінки прийде усвідомлення того, що вона особисто відмовилася від людей, які хотіли зробити її щасливою.
