Ми з дружиною звикли усі важливі питання вирішувати разом. Ось уже 20 років, як ми одружені й ще жодного разу між нами не виникало ніяких сварок та суперечок. До вчорашнього дня, поки не дізналися про неочікуваний заповіт.
У мене була двоюрідна бабуся. Жила вона сама в однокімнатній квартирі в центрі міста. Так сталося, що за своє життя вона так і не зуміла зустріти гідного чоловіка, тож заміж не вийшла. Відповідно і дітей у старенької не було.
Моя мама поки жила у місті доглядала родичку, але торік вони з татом переїхали жити в село. Купили там собі невеличкий будиночок за ті кошти, що виручили від продажу квартири й хазяйнують. Догляд за одинокою ліг на мої плечі.
Бабуся була хорошою та приємною, тому візити до неї завжди були для мене в радість. Я ніколи не приходив з пустими руками. Купував усі необхідні продукти та ліки, інколи радував стареньку смачненькою випічкою, а вона мене своїм незвичайним чаєм. Ми часто довго сиділи на кухні та розмовляли про життя.
Останнім часом старенька нездужала. Я вмовляв її показатися лікареві, здати аналізи, пройти обстеження, але вона відмовилася. Сказала, що більше назначеного ще ніхто не прожив. Зовсім скоро її не стало. Мама та я зайнялися організацією похорону, а через місяць мене викликав до себе нотаріус. Як виявилося, бабця заповіла квартиру мені.
Ми з дружиною мали свою трикімнатну квартиру, тому житла не потребували, а от наша донька цього річ закінчувала університет й це був би прекрасний подарунок на її випускний. Дівчина вона вже доросла, можливо скоро й заміж вийде, бо має серйозні стосунки, а біля батьків, що то за життя для молодих.
Моя дружина вважає, що це буде нечесно стосовно нашого сина. Данилко ще малий, навчається у третьому класі. Він точно зараз не потребує окремого житла, тим більше до його повноліття ми можемо відкласти певну суму, щоб потім допомогти синові придбати житло.
Я пояснював свою позицію дружині, але вона в мене дуже вперта. Якщо щось собі надумала, то вже не зіб’єш. Поділити однокімнатну квартиру між двома дітьми нереально. Залишається лише продаж, але ж гроші швидко розійдуться й залишимося ми всі біля розбитого корита.
Не знаю, як знайти вихід із цієї ситуації. Можливо ви щось порадите?
