З Владом ми познайомилися на новорічній вечірці. Я прийшла у клуб зі своїми подругами, він відпочивав там із друзями. Того вечора діяв дрес-код, тож пропускали у заклад лише тих, хто мав новорічний костюм. Я свій вхопила останньої хвилини у магазині, що мав зачинятися. Навіть не встигла як слід роздивитися, що купила. Коли вже почала одягатися, зрозуміла, що буду «Снігуронька». Влад прийшов на вечірку в костюмі Діда Мороза. Тож наші друзі самі звели нас.
Весь вечір ми провели поруч один одного. Брали участь у конкурсах, роздавали подарунки, фотографувалися з усіма охочими. Ми з дівчатами пересіли за стіл хлопців. Тож Новий рік зустріли у приємній компанії веселих хлопців. Настав час розходитися по домівках. Влад запропонував мене провести, я не відмовила. Дорогою ми мали змогу більше дізнатися один про одного. Час збіг так швидко, розлучатися не хотілося. Я запросила хлопця «на каву» ранок 1 січня ми зустріли разом, як пара.
Наші стосунки розвивалися досить стрімко. За один тиждень ми встигли зустріти один одного, познайомитися, почати зустрічатися й навіть з’їхатися. Обоє були уже не молодими, тож вирішили не гаяти час даремно. Ми дорослі люди, тож перед наступним кроком варто перевірити один одного в побуті.
Ця перевірка затягнулася на довгі чотири роки. Нам було добре разом, ми рідко сперечалися й ніколи не переривали стосунків. Нас влаштовувало те життя, яке ми мали, але рідні вважали інакше. Усі хотіли весілля. Тож Влад зробив мені пропозицію руки та серця. (Не знаю, чи зробив він це, бо врешті наважився, чи просто батьки дістали). Через пів року зіграли весілля й отримали поважне звання чоловіка та дружини.
Оскільки ми мали власне житло, автомобіль та й для себе пожили вдосталь, вирішили, що настав час задуматися про дитину. Я поставилася до цього питання дуже серйозно та відповідально. Записалася на прийом до найкращого гінеколога нашого міста, пройшла усі обстеження, здала аналізи й через тиждень почула, що цілком здорова, а мій організм готовий до зачаття.
Лікар розповів про спеціальні дні сприятливі для зачаття. Вирахувати їх не складно, а щоб переконатися у їх наявності – варто зробити спеціальний тест. Два роки ми намагалися завагітніти та всі спроби були невдалими. Я вже й не пригадаю, скільки тестів на вагітність зробила, але кожного разу – негативний результат.
Щоб переконатися в тому, що я дійсно здорова, пройшла нове обстеження в іншій клініці Почула те ж саме – я здорова й готова до виношування дитини. Питання поставало щодо чоловіка. Я не знала, як почати цю делікатну розмову. Коли ми вечеряли сказала, що була на обстеженні й лікар підтвердив, що я здорова. Влад сам припустив, що з ним може бути щось не те. Тож він пообіцяв наступного ж дня піти у лікарню й пройти обстеження.
Минув тиждень з того дня, як чоловік здав аналізи. Я з нетерпінням чекала на дзвінок від лікаря. Коли він зателефонував Влад не хотів брати мене з собою, сказав, що це його справа. Чоловіка не було вдома до пізньої ночі. Я страшенно хвилювалася, телефонувала й чула лише гудки. Коли він нарешті повернувся додому, був такий п’яний, що слова не міг мовити. У куртці я знайшла висновок від лікаря. Влад безплідний. Тобто у нас ніколи не буде власної дитини. Усю ніч я проплакала, а вранці привела себе в порядок й пообіцяла, що не дозволю цій прикрій ситуації зруйнувати наш шлюб.
Коли Влад прокинувся я була з ним дуже ніжною та люб’язною. Він навіть здивувався, бо зазвичай після таких походеньок він отримує на горіхи.
-Знайшла висновок? – запитав він мене, коли брав з моїх рук каву.
-Це ще не вирок. Ми можемо стати батьками в інший спосіб. У дитячому будинку безліч дітей, які потребують люблячих батьків.
–Я не хочу, щоб наші рідні та друзі знали, що я бракований.
-А ми й нікому не скажемо. Я піду з роботи, а ти й так працюєш онлайн. Скажемо, що по роботі довелося переїхати в інше місто на кілька місяців, а додому повернемося з дитиною. Ніхто ні про що навіть не здогадається.
Так і зробили. В іншому місті ми одразу пішли до дитячого будинку. Оформили усі необхідні документи й через три місяці стали батьками новонародженого Іллюші. Додому сина привезли через пів року. Для рідних це стало справжньою несподіванкою. Мама й свекруха навіть ображалися на нас через те, що нічого не сказали. Ми скинулися на те, що не хотіли посіяти марну надію, тож чекали, коли дитина народиться.
Усі, хто приходив до нашого дому поглянути на малюка й привітати батьків, відмічали дивовижну схожість Іллюші та Влада. Ми з чоловіком лише посміхалися. От і добре, що ніхто нічого не запідозрив.
Батьківство давалося нам легко. Ми довго чекали цього, тож усі труднощі видавалися своєрідним щастям. Іллюша ріс здоровим красивим хлопчиком, швидко набирав вагу. Не встигли ми оговтатися, як наш син уже робив свої перші кроки. Як же радісно було спостерігати за його першими маленькими успіхами.
Виходити на нову роботу я не поспішала. Хотіла завжди бути поруч своєї дитини. Та й тих грошей, що заробляв Влад, нам цілком вистачало. Одного ранку я відчула нездужання. Мене страшенно нудило, навіть піднялася температура. Я хвилювалася, що це може бути якийсь вірус, тому одразу звернулася до лікаря. Не хотіла наражати Іллюшу на небезпеку. Сина залишила у бабусі. Дорогою зателефонувала до чоловіка й про все розповіла.
Влад чекав на мене в лікарні, коли я під’їхала. Страшенно занепокоєний він пішов разом зі мною до лікаря. У мене взяли кров на аналіз, виміряли тиск, поміряли температуру. Медична сестра запитала про перший день останньої менструації, мене ніби холодною водою облили. За турботами про малу дитину я навіть не помітила відсутність цих днів уже декілька місяців.
Після огляду лікар підтвердив, що я вагітна уже два з половиною місяці й привітав мого чоловіка. Радості на обличчі Влада не було. Він прямо сказав, що безплідний. Гінеколог лише посміхнувся та постукав Влада по плечі: «Якби ви тільки знали скільки разів я стикався з такими ситуаціями, то не сумнівалися б зараз у вірності дружини. Давайте ми візьмемо у вас повторно аналізи й все з’ясуємо»
Влад не розмовляв зі мною поки не прийшли результати. Згідно із висновком чоловік повністю здоровий. Тож сумнівів більше не залишилося, я ношу під серцем його дитину. Влад перепросив за свою поведінку й пообіцяв зробити мене найщасливішою жінкою у світі. Цей дурник не розуміє, що я вже нею є.
