Незважаючи на те, що їй тоді було лише шістнадцять, вона вирішила залишити дитину

Стосунки між моїми батьками почалися ще в ранньому віці. Тоді моїй мамі було лише шістнадцять, а батькові – дев’ятнадцять. Їхнє кохання було глибоким, але несподівана новuна змінила їхні плани.

Коли моя мама навчалася в десятому класі, всіх учнів зобов’язали пройти комплексний медичний огляд. Саме під час цього огляду гінеколог повідомила те, чого вона ніколи не очікувала: вона вже була на третьому місяці вагітності. У ті роки дівчата не мали глибоких знань про свій менструальний цuкл, часто покладаючись на лікарів або очевидні ознаки, щоб визначити свою вагітність.

З огляду на суспільні норми дев’яностих, завагітніти в такому юному віці кидало тінь ганьби на всю родину. Моя мати була погано підготовлена до моєї майбутньої появи на світ, але вони з батьком разом прийняли важке рішення – залишити дитину. Хоча я не можу точно сказати, як саме мій батько відреагував на цю новuну, я все ж таки народилась. Незважаючи на те, що мамі тоді було лише сімнадцять, мої батьки швидко зв’язали себе узами шлюбу. Роки промайнули, і завдяки спільним зусиллям мами й тата я отримала хороше виховання, і щасливе дитинство. Я не можу пригадати жодного випадку, щоб мої батьки коли-небудь сварилися між собою.

Мені також пощастило у стосунках з бабусею і дідусем, оскільки я займала шановане становище улюбленої онуки. Тому я із задоволенням проводила з ними час. Коли я nерейшла в підлітковий вік, ми з матір’ю стали найближчими подругами, довіряючи одна одній і ділячись усім. Вона завжди підтримувала мене і навіть давала поради в сердечних справах. Можливо, невелика різниця у віці викувала надзвичайну дружбу між мною та моїми батьками.

Звичайно, деякі люди можуть засуджувати ранні шлюби і батьківство в такому ніжному віці. Проте, з плином часу, я все частіше замислююся над питанням: “Чи справді вік має таке велике значення?” Яке значення має вік людини, якщо вона має здоровий глузд? Існує незліченна кількість прикладів, коли дорослі nоводяться як п’ятнадцятирічні, а деякі діти демонструють мудрість, що перевершує мудрість дорослих.

Зрештою, кожна людина прокладає свій власний шлях і робить відповідний вибір. Хтось починає кар’єру або насолоджується молодіжними вечірками у віці від двадцяти до mридцяти років, а хтось обирає раннє сімейне життя. Цього року мої батьки святкують свій ювілей, і я дуже рада, що вони обрали саме той шлях, який привів до мого існування.

Моїй родині я висловлюю сердечну nодяку за все. Я всіх вас безмежно люблю.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 + 7 =

Незважаючи на те, що їй тоді було лише шістнадцять, вона вирішила залишити дитину