З Сашком я зустрічалася 5 років. Усі наші рідні та друзі з нетерпінням чекали на пропозицію, власне як і я. Але хлопець не поспішав з таким важливим рішенням. Жили ми окремо, бо на цьому наполягав Саша. Він часто їздив у відрядження, тому боявся покидати мене саму у квартирі. Казав, що йому спокійніше, коли я під наглядом, тобто біля батьків.
Я вважала, що коханий так проявляє свою турботу й була неабияк щаслива та справжня причина таїлася в зовсім іншому. Про це я дізналася згодом.
Наближалися вихідні дні. Сашко мав повернутися з довготривалого відрядження. Я вирішила влаштувати сюрприз. Побігла в кондитерську купила улюблений торт коханого. В супермаркеті набрала свіжих продуктів й поїхала на квартиру Саші. Ключі у мене були свої. Я розраховувала, що він приїде ввечері, але здивувалася, коли побачила відчинені двері.
Тихенько увійшла всередину, віднесла пакунки на кухню. Направилася в спальню кімнату, але зупинилася на півдорозі. Прислухавшись та зрозуміла, що Сашка уже хтось радує солоденьким. Яка ж я була на нього сердита. Виявляється, я 5 років свого життя буквально змила в унітаз. Він морочив мені голові, спавши за спиною з іншими дівчатами, й навіть не мав наміру освідчуватися.
Продукти я залишила, а от торт забрала з собою. Не могла зосередитися, не знала, куди мені йти та в кого шукати підтримки. Тому просто сіла на лаву в парку, відкрила торт й почала їсти. Моє обличчя було залите слізьми, а я запихала у себе шматок за шматком в надії, що стане легше.
Якийсь небайдужий хлопець вигулював у парку свого пса. Побачивши незнайому дівчину в такому жахливому стані, він присів біля мене, відібрав торт й відкрив свої обійми. Я кинулася до нього, як до рятівного маяка. Я не пригадаю скільки ми так просиділи, але мені дійсно стало краще. В теплих обіймах незнайомця я відчула себе захищеною.
-Вибачте, здається я вимастила вам куртку в торта.
-Значить, ви винні мені чисту куртку й шматок торта. Як ви дивитеся на чашечку ароматного чаю?
-Не відмовилася б.
Я запросила Юрія до себе додому. Батьків вдома не було. Ми чаювали й доїдали торт, поки пралася його куртка. Того вечора я багато сміялася. Юра виявився справжнім артистом. У його житті чимало незвичайних історій й тепер список поповнився ще однією.
З того дня ми більше не розлучилися. Хлопцеві знадобився місяць, щоб мені освідчитися. Через два ми вже стали чоловіком та дружиною. Я навіть рада, що Сашко виявився такою сволотою, адже якби не його зрада, ми б з Юрком не познайомилися. В черговий раз переконуюся – все, що не робиться, на краще.
