Костю я знаю досить давно по роботі. Ми товаришуємо ще з перших днів знайомства. Можемо зустрітися після роботи за пляшкою пива та обговорити все, що турбує. Нещодавно мій ліпший друг одружився. Я був присутній на весіллі. Наречена у нього справжня красуня до того ж господиня відмінна. Навіть на весіллі Інна встигала наглядати за гостями, припрошувати до їжі та не залишати нікого без уваги.
Два тижні Костя був відсутній на роботі. Проводив свій медовий місяць з красунею-дружиною. Коли він нарешті повернувся, я помітив, що щось його турбує. Оскільки проблем на роботі у нього точно не було, поганий настрій пов’язаний із сімейними справами. Я не знав чи варто втручатися в його особисте, проте удавати ніби все прекрасно також не міг. Тож вирішив розпитати, що сталося.
Схоже Костя тільки й чекав, щоб можна було комусь виговоритися. Гнітило друга влаштоване весілля на яке було запрошено багато гостей. Більшість із них запросила мати нареченої. Ні він, ні Інна тих людей не знали. Проте Ілона Петрівна вирішила, що варто запросити на таку урочистість усіх своїх знайомих та далеких родичів. Не кожного дня вона доньку заміж видає.
Поки я не розумів у чому справа, адже багато гостей на весіллі – це точно не привід, щоб сумувати. Костя продовжив. На другий день після весілля, з самого рання, молодят потурбували. На порозі стояла теща й не чекаючи поки її запросять попрямувала на кухню. Там сіла за стіл, дочекалася, коли в кімнату увійдуть донька та зять й заявила: «Ви винні мені 64765 гривень. Бажано розрахуватися сьогодні».
Я дивився на дружину величезними очима, а вона на мене. «З якої це радості, мамо?» Моя дружина розмовляла з нею, я стояв, як укопаний. Тоді теща пояснила, що ми повинні віддати ті гроші, які вона витратила на стіл. Проте ще до весілля ми домовилися, що мої батьки оплачують наших гостей, а Інині – своїх. Хто їй винен, що вона запросила всіх кого потрібно й не потрібно.
Звісно, що гроші молодята їй не дали, проте теща у друга не промах. Дала на роздуми три дні, інакше погрожувала судом. Оце так і сімейка в бідолашного Кості. Я порадив другові ніякі гроші не віддавати. Якщо Ілона Петрівна хоче отримати славу навіженої тещі хай йде до суду, все одно справу програє. Йому ж варто поговорити з дружиною й зробити усе, аби вони були на одному боці цього конфлікту.
