Ми з чоловіком живемо в селі, хоча й маємо квартиру у місті. Свого часу ще замолоду пробували того міського життя, але нам не сподобалося. Коли я довідалася про свою вагітність, Пилип вирішив, що краще буде, якщо дитина житиме на свіжому повітрі та домашніх продуктах.
Чоловік працював бухгалтером, я – медичною сестрою. Не можу сказати, що люди ми заможні, але й не бідували. Деякі заощадження у нас були, тому на невеличку хатину в селі вистачило. Свою квартиру вирішили тим часом здавати в оренду. Буде дитині власне житло, коли виросте.
Нове життя було нам до вподоби. Чоловік швидко знайшов роботу у сільській раді, а я після народження донечки влаштувалася на місцевий ФАП. Катеринка росла активною та допитливою дівчинкою. Любила багато говорити та уважно слухати. Інколи я брала її з собою на роботу. Донька допомагала мені оглядати пацієнтів. Гралася в лікарню.
Час швидко промайнув. Наша донечка виросла справжньою красунею, от готуємося вступати до університету. Нещодавно Катя прийшла додому вкрай засмучена. Ми з нею досить близькі, тому причини свого поганого настрою дитина не приховувала.
Катерина дружить зі своєю однокласницею Мариною. Дівчата часто ходять одна до одної в гості, багато спілкуються. Я не проти, Марина нормальна дівчина, хороша компанія для моєї дитини, а от мати її ще та заздрісна змія. Коли вона почула, що Катя вступатиме до університету в місто, що зовсім поруч, почала намовляти нашу дитину. «Катю, а це ти вирішила чи твої батьки? Невже не розумієш, що вони навмисне не хочуть тебе далеко від себе відпускати, бо скупі. Тут ти під крилом, можеш кожного дня додому повертатися й не доведеться квартиру винаймати та ще й кишенькові гроші тобі давати. Не думай, що я втручаюся у твоє життя, але ж тебе шкода»
Я була дуже сердита на цю жінку за брехні, які вона вигадує. Просто не розумію для чого їй намовляти мою дитину проти рідної матері та батька. Я заспокоїла дочку й сказала, що вона може вибирати будь-який університет в будь-якому місті. Пояснила, чому ми з батьком наполягали саме на тому, що був поруч, бо там же вона квартиру матиме власну.
Добре, що наша Катя досить розумна аби піддаватися впливу чужих людей. А от з тією пліткаркою я поговорю. Так поговорю, що їй більше не захочеться лізти у чужі сім’ї.
