Родина, як виявилось, це не завжди опора та стовідсоткова чесність. Інколи буває, що це найбільша чорна яма, яка тільки може статись у твоєму житті. Так, ми звикли робити висновки по собі. Та у кожного свої плани на майбутнє, свої плани на твого чоловіка.
Коли я познайомила свого чоловіка із сестрою, то дуже раділа з того, що вони відразу так гарно поладнали. Та аби я знала, чим це для мене обернеться, надавала по вухах обом е на місці.
Сестра моя навчалась та працювала закордоном, тому на весілля не змогла приїхати. Коли вона все ж повернулась, я вже була вагітна першою нашою дитиною. Родина у нас складалась дуже міцна та щаслива, як мені тоді здавалось. Та все вмить почало руйнуватись, ось тільки я намагалась якнайдовше відганяти від себе реальність. Все повторювала, що мені то тільки здається, що то я собі надумала…
Іра гостювала в нас близько місяця, потім повернулась назад. Я в цей час саме прихворіла, тому майже всю відпустку чоловік був разом із сестрою. Їздили до театру, на каток, різні вистави. Звісно, мені було трохи образливо, та важливішим було для мене здоров’я нашого малюка. Місяць пролетів швидко. Іра зібралась назад. Як і завжди, мій чоловік люб’язно погодився провести сестру до аеропорту.
Після її відльоту, все повернулось навкруги своя. Та невдовзі чоловіка відправляли у відрядження. Все б нічого, та воно співпадало з пологами. о ж, доведеться самій викручуватись.
Я народила чарівного хлопчика. Йому був вже тиждень, коли тато вперше взяв його на ручки. В моєму серці було так тепло від любові до цих двох. Та це продовжилось не довго. Аж поки у чоловіка не задзвонив телефон. Хтось був дуже наполегливим. Спершу хвиля дзвінків, потім повідомлення. Мене то вже почало дратувати. Поки чоловік Нянькував біля малого, я вирішила вимкнути звук на його телефоні. Випадково прочитала одне повідомлення. Від Іри. ” Коли ти плануєш сказати моїй сестрі, що я від тебе вагітна?!”. Мої руки обімліли. Голова стала пустою. Світ поплив.
Значить, поки я раділа, що мої двоє найрідніших людей так гарно поладили між собою, вони плели інтриги за моєю спиною. Це зрада.Такого масштабу, що я навіть уявити не могла. Як так можна?! Це просто крах ля мене…
– Це не твій син. Ніколи не був та не буде твоїм. Ми розлучаємось.В тебе є година, щоб забратись з мого дому. Передай сестрі, що більше ніколи в житті вона не має права ставати на поріг мого дому, а тим паче вважати, що вона ще має рідних людей хоч десь у світі.
Я забрала сина, та пішла до дитячої кімнати. Обговорювати цю ситуацію марна справа. назад дороги немає. Тепер ми з моїм малюком залишаємось самі. Хоча ні, не самі. Ми маємо одне одного. А це дорогого вартує.
Це не твій син. Ніколи не був та не буде твоїм. Ми розлучаємось.В тебе є година, щоб забратись з мого дому. Передай сестрі, що більше ніколи в житті вона не має права ставати на поріг мого дому, а тим паче вважати, що вона ще має рідних людей хоч десь у світі.
