На той час Андрій вже кілька років був досвідченuм співробітником компанії, завоювавши репутацію одного з головних конкурентів. Його боялися і поважали, але саме його вчинок одного вечора під час корпоративної вечірки залишив незгладимий слід.
Під час заходу Андрій вирішив вийти з другом на вулицю подихати свіжим повітрям. Там вони вони зустріли маленького хлопчика в подертому одязі з недоглянутим волоссям. Було очевидно, що дитина гостро потребує допомоги. Поки його товариш намагався відсторонити хлопчика, Андрій швидко оцінuв ситуацію і запросив дитину приєднатися до них у ресторані.
Там Андрій замовив для хлопчика різноманітні страви, але той з’їв лише половину, попросивши запакувати решту з собою. Відмовляючи, Андрій посміхнувся і сказав: “Ні, ти повuнен з’їсти все, а я дам тобі все, що тобі потрібно. А тепер розкажи мені, що привело тебе в таку ситуацію?”.
Хлопчик представився Михайликом, 8-річним хлопчиком, у якого є мама і молодша сестра на ім’я Софійка. Фінансові ресурси сім’ї були вкрай обмежені через лікування Софійки, грошей на їжу майже не залишалося.
Зворушений чесністю Михайлика, Андрій вирішив допомогти хлопчикові й надалі. Він відвіз малого до супермаркету і купив дві великі сумки з продуктами, а потім суnроводжував його до їхнього будинку, розташованого в районі, відомому своєю неблагополучною ситуацією.
На порозі їхнього будинку зустріла втомлена, але життєрадісна жінка, мама Михайлика, Оксана. Андрій одразу ж запевнив її, що не бажає їй зла і прийшов, щоб запропонувати свою допомогу.
Зацікавившись обставинами, що склалися, Андрій попросив Оксану поділитися своєю історією. Вона розповіла, що зустрічалась зі своїм чоловіком ще зі школи, а після народження Михайлика він наполягав на тому, щоб вона кинула навчання в коледжі, щоб піклуватися про сім’ю, поки він буде забезпечувати їх. Однак їхні стосунки зазнали краху, коли він покинув їх заради іншої жінки, залишивши Оксану працювати прибиральницею і жити в скромному гуртожитку з дітьми. Коли Софійка захворіла, їхні фінансові труднощі посилилися, що змусило Михайлика просити милостиню.
Між Андрієм та Оксаною відбулася душевна розмова, під час якої вона наполягала на тому, щоб віддати йому гроші за продукти. Він, однак, переконав її, що діяв зі щирого занепокоєння і не бажає ніякого відшкодування.
Наступного дня Андрій повернувся з другом-лікарем, який оглянув Софійку та допоміг їй одужати. Згодом Андрій продовжував відвідувати сім’ю і незабаром зрозумів, що закохався в Оксану.Почуття виявились взаємними. Згодом Андрій став улюбленим батьком для дітей Оксани, а вони, в свою чергу, прийняли його як рідного.
Зрештою, їхні долі гармонійно переплелися,і вони знайшли щастя в єдиній родині.
