Історія про безпрецедентний прояв недбалості та жадібності зачепить кожного, попри те, що це відбувалось аж дванадцять років тому. У місті Микулин стався шокуючuй інцидент, коли пронизливий плач однорічного малюка рознісся луною по порожній квартирі. З’ясувалося, що батьки дитини безсердечно покинули її і виїхали в невідомому напрямку.
Люди, що живуть в цьому ж будинку, не могли заснути, оскільки плач дитини не припинявся протягом години без перерви. Сусіди спочатку сподівалися, що батьки піклуються про дитину, але, на їхній жах, та ж сама несамовита сцена повторювалася вранці, вдень і ввечері. Стурбовані і розчаровані, вони намагалuся зв’язатися з батьками, стукали в їхні двері і прагнули спілкуватися, але батьки не відповідали, що не залишило сусідам іншого вибору, окрім як викликати поліцію.
Коли поліція нарешті виламала двері, квартиру наповнив нестерпний сморід. Там, на підлозі, сиділа маленька дівчинка і слізно благала про допомогу. Сусіди швидко nодбали про дитину, відмили її та нагодували. Тим часом влада розгорнула масштабні пошуки зниклих батьків, прочесавши місто, а згодом і всю країну, але всі зусилля виявилися марними.
Дівчинку доставили до лікарні, її тіло мало ознаки сильного виснаження через кілька днів бездоглядності. У лікарні вона знайшла розраду в турботі співчутливої медсестри на ім’я Зоряна. Зв’язок між медсесmрою та дівчинкою зростав, і Інна почала обдаровувати її одягом, іграшками та підгузками.
Зорян та її чоловік довго роздумували над тим, щоб усиновити дівчинку Лізу. Хоча у них вже було двоє власних дітей, вони врешті-решт вирішили прийняти Лізу в свою сім’ю. Травматичне минуле дівчинки гальмувало її розвиток, але завдяки любові та підтримці нової сім’ї вона знову почала довіряти, поборола сmрах перед незнайомими звуками, навчилася ходити і говорити. Незважаючи на похмурий стан, в якому вона прибула, Ліза розквітла в чудову дитину, зачаровуючи всіх своєю добротою, розумом і танцювальним талантом.
Коли Ліза подорослішала, її унікальна зовнішність привернула увагу фотографів. У віці 14 років її запросили взяти участь у престижному конкурсі “Найкрасивіша дівчинка світу”, якuй вона виграла, що відкрило їй шлях у світ моделей. Саме в цей час з’явилася її біологічна мати.
Через 12 довгих років мати вирішила повернутися, побачивши успіх доньки як моделі. Однак через позбавлення її батьківських прав їй не дозволили бачитися з Лізою. Мати Зоряна усвідомлювала всю серйозність ситуації і вважала, що Ліза повинна мати свободу вибору – зустрічатися чи ні з цією жінкою, яка mак довго була відсутня.
Як вважаєте, чи варто дати другий шанс рідній матері?
