Яна опинилася в неочікуваній ситуації. Її недоношена дитина народилася з вагою менше кілограма і потребувала особливого догляду в інкубаторі. Незважаючи на труднощі, Яна залишалася непохитною у своїй вірі в те, що її донька одужає. Вона проводила кожну хвилину біля ліжечка дитинu, сподіваючись на покращення стану своєї маленької донечки.
Одного разу Яна почула розмову між працівниками лікарні про іншу жінку, яка відмовилася піклуватися про свою новонароджену дитину, віддавши перевагу марнославству перед материнством. Це глибоко занепокоїло Яну, але водночас надихнуло її до дій.
Наступного ранку Яна пішла провідати двох немовлят, у тому числі й того, від якого відмовилася мати. Натхненна власною відданістю грудному вигодовуванню, вона запuтала педіатра, чи може вона годувати малюка. Після деяких роздумів її прохання задовольнили, і Яна почала вигодовувати покинуте немовля.
Тим часом рідна сматір покинутої дитини, Аліна, продовжувала переслідувати свої поверхневі егоцентричні інтереси. Вона більше дбала про свою зовнішність і фігуру, ніж про власну дитину. Навіть коли чоловік намагався її переконати, вона залишалася непохитною у своєму рішенні відмовитuся від дитини.
Євген, чоловік Аліни, емоційно відвідав лікарню, щоб побачити свою доньку, і був зворушений, побачивши, як Яна виховує і піклується про неї. Але коли Яна помітuла його, вона відчула, що змушена піти, емоції переповнювали її.
У той час як Аліна з нетерпінням готувалася покинути лікарню після підписання документів про відмову від дитини, Яну теж виписали, але її власна дочка ще не була готова до від’їзду.
За час перебування в лікарні Яна дуже прuв’язалася до покинутого немовляти, і розлука з ним була для неї нестерпним випробуванням. Вона відчувала біль розлуки з дитиною, яку так полюбила.
Не маючи жодної підтримки і живучu сама, Яна пережила цей складний період самотужки. Вона виношувала дитину з наміром стати матір’ю, на відміну від Аліни, яка, здавалося, ставила себе на перше місце.
У день від’їзду Аліна виглянула у вікно і була шокована, побачивши на вулиці свого чоловіка, який з трояндами у руках забирав її доньку та іншу жінку. Аліна була прuголомшена, відчуваючи себе полонянкою власного егоїзму.
