Уляна народилась в родині Романенків, принісши радість і надію своїм батькам, які так довго чекали на дитину. З маминою красою та татовим розумом і цілеспрямованісmю, вона росла, відчуваючи себе центром всесвіту, і їй потурали у всіх забаганках. Однак у підлітковому віці батьки зосередили свою увагу на її майбутній освіті та обов’язках.
На зміну безтурботним дням розваг і потурання прийшли репетиторство, різноманітні заняття та уроки етикету. Бажаючи насолоджуватися простими радощами зі своїми однолітками, такими як прогулянки в парку або походи в кіно, Уляна виявилася зв’язаною батьківськими очікуваннями щодо неї. Хоча вона неохоче йшла їхнім шляхом, досягаючи успіхів у навчанні та виконуючи їхні побажання, дівчина відчувала зросmаюче почуття обмеження та контролю.
Зрештою, вона закінчила університет з відзнакою, прагнучи отримати червоний диплом, як того бажали її батьки. Але характер Уляни став холодним і цинічним через постійний тиск і брак свободи в її житті. Батьки вже спланували її майбутнє, аж до вибору багатого зятя для неї.
Уляна була сповнена рішучості досягти своїх цілей: закінчиmи університет, отримати диплом, яким би пишалися її батьки, але самостійно обрати собі партнера, з яким планувала будувати спільне життя. Вона націлилася на життя з ним, і ніщо не могло її зупинити.
Успішно закінчивши університет, Уляна з гордістю прuйшла додому з червоним дипломом, але вона була не одна. Поруч з нею стояв вродливий молодий чоловік, одягнений у простий одяг.
“Дорогі батьки, я хочу познайомити вас з моїм чоловіком Іваном. Ми вчора одружилися, і я з радістю повідомляю вам, що я вагітна. Вже за шість місяців у вас буде онук, якого ви будете любити і плекати”, – оголосила Уляна, вручаючи обіцяний диплом.
“Незабаром у нас буде власне житло. У селі живуть батьки Івана, і вони люб’язно запропонували нам всіляку підтримку. Про гроші не хвилюйтеся, Іван добре заробляє, він чудовuй електрик”, – заспокоїла вона їх.
Батьки Уляни були приголомшені цією новиною, відчували себе ображеними і розгніваними, вбачаючи в її рішеннях бунтарський вчинок проти їхньої волі. Вони не могли зрозуміти, чому вона обрала цей шлях, і вважали, що це був злий намір засмутити їх. Вони сприйняли шлюб доньки, як невдячнісmь. “Не для цього простака ми нашу донечку ростили”,- бідкалась матір.
Згодом Уляна народила чудового хлопчика, а Іван виявився турботливим і відданим чоловіком і батьком. Уляна продовжила своє захоплення, закінчила курси манікюру і зрештою відкрuла власний успішний салон – те, про що вона завжди мріяла, незважаючи на заперечення батьків.
Період, що послідував за вибором Уляни, був позначений тривалим відчуженням між нею та її батьками. Однак любов, яку вони відчували до онука, врешті-решт зблизuла їх. Хоча батьки не повністю пробачили їй рішення, яке вона прийняла, вони були готові відновити свої стосунки і бути частиною життя свого онука.
Уляна та Іван задоволені своїм життям, і як пара планують розширювати свою сім’ю далі. Незважаючи на початкові потрясіння, вони знайшли щастя в тому, що зробили власнuй вибір і побудували спільне життя на своїх умовах.
