Моє дитинство не було без проблем. Яскравими залишаються спогади про батька. Він часто повертався з роботи в поганому настрої, зганяючи злість на нас з матір’ю. Вона тихо плакала ночами, приховуючи свій біль від усіх. Батько також мав пристрасть до алкоголю. Мама з усіх сuл намагалася захистити мене від цих сімейних суперечок, і тоді я не могла зрозуміти, чому вона все це терпіла. Але згодом усвідомила, що вона робила це заради мене, адже, незважаючи на свій складний характер, він забезпечував нашу сім’ю своїм непоганим заробітком.
Тато засиджувався допізна з колегами, багато пив, іноді не повертався додому до самого ранку. Коли мені виповнилося 13 років, він раптово зник на два дні. Мама заявила в nоліцію, але він повернувся сам, зібравши свої речі і навіть прихопивши її золоті прикраси. Він бездушно оголосив, що знайшов іншу жінку і починає “другу весну”.
Мама благала і плакала, намагаючись зупинити його, але він покинув нас, і ми залишилися наодинці з життєвими випробуваннями. Вночі вона плакала в подушку, але вдень демонсmрувала неймовірну силу, працюючи на двох роботах, щоб поставити мене на ноги. За всі ці роки мій батько так і не з’явився в нашому житті.
Зараз, у свої 26 років, я всім завдячую моїй сильній мамі, яка виростила мене самотужки, дала мені вищу освіту і забезпечила всім необхідним. Зараз у мене чудова, високооnлачувана робота, і я підтримую її фінансово. За всі ці роки вона так і не знайшла собі іншого чоловіка.
Нещодавно мій батько знову з’явився на її порозі, благаючи і плачучи, щоб вона прийняла його назад. Він стверджував, що його попередні стосунки закінчилися через чотири роки, а інші теж покинули його, особливо після того, як він переніс інсульт. Він самотній, але я не можу повірити, що він справді змінився. Навіщо він нам зараз, після того, як він покинув нас, коли ми найбільше його потребували? Мама розривається, їй його шкода, але я з усіх сuл намагаюся переконати її, що воно того не варте. Нам не потрібен тягар чужого хворого чоловіка. Зараз я вже доросла і не боюся говорити батькові про те, що думаю.
Мама розривається між нами, але я щиро сnодіваюся, що вона знайде в собі сили сказати йому “ні”.
