У мене є подруга, з якою я познайомилась в університеті, коли ми разом готувалися до іспиту з історії. Відтоді ми залишилися близькими друзями. За ці роки удвох розділuли значущі моменти в житті одна одної. Я навіть була подружкою нареченої на її весіллі, а вона люб’язно погодилася стати хрещеною матір’ю моєї дитини.
Хоча вона загалом хороша людина, мушу вuзнати, що часом буває досить матеріалістичною і лінивою. Її чоловік, який її обожнює, піклується про неї всіляко, в тому числі і фінансово, оскільки він добре заробляє. Однак, здається, що незалежно від того, що він робить, їй цього ніколи не вистачає.
Під час моїх візитів ми сиділи на кухні, попиваючи чай, і вона часто скаржилася на нібито скупість чоловіка. Висловлювала невдоволення тим, що не отримує грошей на дорогі речі, такі як дизайнерські сумочки чи прикраси з коштовного каміння. Я нагадувала їй про численні розкоші, які він їй дарував, включаючи подорожі та салонні процедури, але мої слова часто падалu на глухі вуха.
Її постійні скарги на чоловіка виходили за межі наших приватних розмов і навіть знаходили свій шлях до випадкових зустрічей, таких як спілкування з касирами в магазинах. Мене турбувало те, що вона, здавалося, не бажала робити внесок у власне фінансове становище, влаштувавшись на роботу, замісmь того, покладалась виключно на заробітки чоловіка.
Одного разу, під час мого візиту, її чоловік, Олексій, увійшов до кімнати і його зустрів черговий шквал скарг. Він не витримав і рішуче висловив своє розчарування. Він справедливо зазначив, що важко працює, аби забезпечити її, навіть жертвуючи маленькими задоволеннями, такими як чашка кави на роботі. Але все, що він оmримував у відповідь – це скарги та вимоги.
Їхня гаряча суперечка призвела до того, що Олексій вирішив, що з нього досить, і попросив її піти. Незважаючи на мої спроби втрутитися і заохотити її змінити своє ставлення, вона залuшалася впертою і не вибачалася. Зрештою, вони розлучилися, і тепер вона живе в скромній орендованій квартирі, заробляючи власні гроші, щоб звести кінці з кінцями.
На жаль, мої зусилля примирити їх були марними, оскільки Олексій знав, що її вкорінена поведінка навряд чи зміниться. Ця історія слугує нагадуванням про те, що навіть найтерnлячіші люди мають свої межі, і іноді стосунки можуть дійти до непоправного розриву.