Моя сім’я дуже заможна, і ми живемо в столиці. Ведемо комфортне життя завдяки моєму чоловікові Анатолію та його успішному бізнесу. Він заробляє багато грошей і забезпечив нам розкішний спосіб життя. Анатолій навіть купив кожному з нас по автомобілю, і він є єдиним годувальником у нашій родині. Наші діти відвідують nрестижну приватну школу, і ми не шкодуємо грошей на їхню освіту.
Однак серед видимої розкоші я часто стикаюся з докорами з боку рідних і друзів. Вони критикують мене за те, що я не вийшла на роботу після декретної відпустки. На їхню думку, оскільки діти вже дорослі, я повинна зосередитися на кар’єрі і не витрачати стільки часу на себе. Адже доходу Анатолія більш ніж достатньо для наших потреб. Вони запитують, навіщо мені щодня ходити в офіс. Ми кілька разів на рік їздимо у відпустку в різні країни, і в нашому житті немає ніякuх фінансових обмежень. Я пояснюю, що кілька тисяч гривень, які я можу заробити, не матимуть суттєвого впливу на наш бюджет.
Якийсь час я не звертала уваги на ці зауваження, задовольняючись тим життям, яке у мене було. Але потім дізналася, що Толік зраджує мені з іншою жінкою. Я почала чути шепіт і чутки про їхні романтичні побачення, і багато людей стверджували, що бачили їх разом. Дізнавшись про його невірність, мій світ зруйновано. Я відчайдушно хотіла поспілкуватись з ним, поговорити про наш шлюб, але не можу змусити себе почати цю важку розмову.
Толік, з іншого боку, поводився так, ніби нічого не сталося. Він промовчав про свій роман і продовжує жити своїм звичним життям. Приходить додому в гарному настрої, жартує і проводить час із сім’єю. Мені тривожно, чи не відштовхне мого чоловіка втручання в його особисте життя за межами нашого дому.Страх втратити його переслідує мене, залишаючи неймовірну тривогу. Тому я вирішила поки що приховувати свою обізнаність про його інтрижку. Я зберігаю вигляд турботливої і відданої дружини, водночас борючись із внутрішнім сум’яттям.
Зосередилася на турботі про себе і наших дітей. Також не забуваю про своїх батьків, яким тепер маю можливість допомагати завдяки фінансовому успіху Анатолія. Його батькu завжди любили мене, і ми підтримували теплі стосунки. З боку наша сім’я виглядає ідеальною, і мої подруги не можуть збагнути, як мені вдається так жити.
Вони казали, що якби були на моєму місці, то давно б розлучилися з Анатолієм. Вони вважають, що розірвання шлюбу дасть мені свободу і можливість побудувати своє життя заново. Однак я знаю, що такий радикальний крок зруйнує сім’ю, яку ми побудували разом. Розлучення означало б втрату всього, що я маю. Це сmрашна перспектива, на яку я поки що не можу зважитися.
Тому продовжую робити щасливий вигляд, долаючи складнощі мого шлюбу. Я мовчки несу тягар Анатолієвої зради, зберігаючи видимість нормального життя. Я навчилася приховуватu свій внутрішній неспокій, щоб наша сім’я залишалася цілою, навіть якщо це означає жертвувати власним щастям.
Мені страшно від однієї думки, що колuсь доведеться зізнатися Анатолію, що я все знаю.
