-Мамо, там пані чоловік в переході… А йому… А він… – заплутано почав розповідати мій син, ввірвавшись додому .
Він дійсно ввірвався, немає іншого слова для опису. Виглядав збентежено, його очі були випучені, курточка розірвана. Справді жахливе видовище!
-Що трапилося Сину? – запитала я з тривогою. – Ти не постраждав?
-Все нормально зі мною. І, нарешті зібравшись з думками, син почав свою історію…
Він виходив з маршрутки через наземний перехід. Був уже пізній час, близько 10 години вечора.
Моя дитина часто їздить самостійно автобусом в такі пізні години. Він займається у секції універсального бою, і тренування завершуються досить пізно. Так і цього разу, після тренування, він, як зазвичай, вирушив у напрямку до будинку з автобусної зупинки.
Під час його проходження перехідом, він почув жіночий крик. Було більше подібне на висхідливе пищання, що доносилося з-під сходів (під переходом є невелика ніша). Він поспішив туди і побачив, як невідомий чоловік намагається зґвалтувати дівчину, затикнувши їй рот рукою.
Мій герой не роздумуючи надто довго, кинувся на цього чоловіка. Між ними розпочалася бійка. Але, на щастя, цей злочинець виявився незначною силою, і мій син швидко його переміг. Дівчина, недовго думала та , втекла.
Не відомо, куди зник цей злочинець, мій син не зміг його затримати, тому він пішов за дівчиною, щоб переконатися, що вона не постраждала. Але вона швидко зникла з поля зору.
Спочатку я не повірила його розповіді, підозрюючи, що він намагається виправдатися за розірвану куртку. Але я була вражена, коли через деякий час до нас завітала сама дівчина. Виявилося, що вона мешкає у нашому містечку.
Наше містечко невелике, тому, коли вона оговталася після пережитих страхіттів, вона розшукувала мого сина. Коли вона знайшла його, почала виражати щиру подяку, сльози на очах. Вона навіть намагалася віддячити йому грошима за те, що він врятував її (хоча, вочевидь, вона не мала наміру покарати).
Звичайно, мій син відмовився від грошей. Я дивлюся на свого сина з іншими очима тепер. Ще кілька тижнів тому він здавався мені просто безтурботним хлопчиком, але тепер я з гордістю говорю, що мій син – справжній герой.
Незважаючи на його юний вік, всього лише 16 років, він ризикував своїм життям та здоров’ям, щоб врятувати цю нещасну дівчину. Він справді герой, іншими словами його не охарактеризуєш! А злочинця вдалося затримати, коли його розпізнали за фотороботом.
Ваш син справді виявився справжнім героєм, і його мужність та безкорислива допомога дівчині заслуговують великої поваги і подяки. Такі вчинки показують велику силу характеру і соціальну відповідальність, особливо для хлопця його віку.
Важливо вчити дітей, що небайдужість та вміння допомагати іншим – це важливі риси характеру. Його реакція на небезпеку і готовність допомогти іншим свідчать про його моральні цінності та бажання стати справжнім гарним громадянином.
Такі історії нагадують, що в світі є доброта та взаємопідтримка, і важливо підтримувати ці цінності у дітей, які будуть формувати майбутнє суспільства. Можливо, цей досвід стане для вашого сина надихаючим прикладом на майбутнє і спонукатиме його допомагати іншим навіть у важких ситуаціях.
Важливо також, щоб підтримка й гордість, які ви висловлюєте щодо його дій, були присутні завжди. Це може посилити його самооцінку та бажання продовжувати діяти морально й правильно.
