Марина та Євген були нерозлучні ще зі студентських років. Євгена, який був на два роки старший, з самого початку приваблювали розум і дотепність Марини. Вони одразу вподобали одне одного виявuвши, що мають багато спільного, зокрема, любов до навчання та інтелектуальних занять. Молоді люди зустрічалися кілька років, цінували час, проведений разом, навчаючись і долаючи труднощі університетського життя.
Після того, як Марина закінчила університет, вони з Євгеном вирішили зробити рішучий крок і одружитися. Пара була рада розпочати спільне життя, і хоча у них не було дітей, це було свідоме рішення,прийняте Мариною. Вона хотіла утвердитися у своїй професії юриста, перш ніж розширювати сім’ю. Відданість справі та наполеглива праця Марини принесли свої плоди, і зрештою вона стала керівником відділу у своїй юридичній фірмі.
Коли Марина нарешті пішла в декретну відпустку і народила їхнього сина Вадима, їхнє життя наповнилося радістю. Батьки обожнювали Вадима, насолоджуючись кожною миттю, проведеною з улюбленим сином. Коли Вадим подорослішав і вступив до інституту, він переїхав в окрему квартиру, але намагався часто відвідувати батьків. Однак про своє особисте життя хлопець не розповідав, залишаючи батьків у невіданні щодо будь-яких романтичних стосунків.
Одного дня син шокував Марину та Євгена, оголосивши, що одружується. Батьки були приголомшені, адже вони й гадки не мали, що Вадим з кимось зустрічається. Розпалені цікавістю, з нетерnінням чекали на вечерю Вадима з його нареченою Сонею. Однак їхнє перше враження про Соню було не надто приємним.
Соня, проста дівчина сільська дівчина скромного походження, не вміла красномовно висловлюватися під час вечері. Вона говорила суржиком, сумішшю українського та російського діалектів, що діяло Марині на нерви. Напруга була відчуmною, коли Марина намагалася знайти спільну мову з Сонею. Як тільки дівчина поїхала, Марина і Євген зіткнулися з Вадимом, ставлячи під сумнів поспішність шлюбу і припускаючи, що Соня може бути вагітною.
Вадим запевнив батьків, що Соня не чекає дитину і що вони просто дуже сильно кохають одне одного. Його переконання дало Марині проблиск надії, що її син прийняв раціональне рішення. Незважаючи на їхні побоювання, весілля пройшло за планом.
Під час підготовки до весілля Марина і Євген мали можливість познайомитися з бабусею Соні. Вони дізналися, що Соня ніколи не знала свого батька, а її матері нестало, коли вона була ще диmиною. Однак бабуся виростила її з любов’ю і турботою, прищепивши їй високі цінності та працелюбність. Марина та Євген були зворушені добротою та стійкістю, які вони побачили в родині Соні.
Як тільки Вадим і Соня почали своє подружнє життя, вони переїхали до будинку Євгена і Марини, вирішивши заощадити гроші на своє майбутнє житло, а не витрачати їх на оренду. З часом Марина та Євген на власні очі побачили справжній характер Соні. Вона виявилася працьовитою, здібною і чудовою господuнею. Сприйняття Мариною Соні поступово змінювалося, і вона зрозуміла, що походження людини не визначає її цінність або характер.
