Я завжди вважав, що мені пощастило, що Надя стала моєю дружиною. Вона була розумною, доброю, з променистою посмішкою. Історія нашого кохання почалася ще під час навчання в універсuтеті. Одного сонячного дня я вперше помітив її.
Прогулюючись парком біля університету, я помітив Надю, яка сиділа на лавці, повністю поринувши в книгу. Її захоплення читанням привернуло мою увагу, і я опинився в полоні її присутності. Однак у той момент мені не вистачило сміливості підійти до неї. Час від часу я бачив її на території університету, навмисно шукаючи серед інших студентів.
Наші шляхи стали перетинатися частіше, і одного разу я набрався сміливості підійти до неї. Запросив її на каву, й, на мою радість, вона погодилася. Ми годинами розмовляли, сміялися, знаходили спільні інтереси.Нам не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що між нами є щось особливе.
Наші стосунки розквітли, і через рік ми зв’язали себе узами шлюбу. Ми з Надею були в захваті від того, що почали жити разом. Обоє знайшли роботу і винайняли затишну квартиру, де могли будувати своє майбутнє. Життя здавалося ідеальним, якби не одна перешкода, що стояла на шляху до нашого сімейного щастя – родичі Наді.
Мати і молодша сестра Надії завжди покладали на неї великі надії і звuкли, що вона виконує всі їхні забаганки. Сестра, зокрема, мала звичку постійно просити гроші в борг і ніколи їх не віддавати. Після нашого весілля у нас з Надею відбулася відверта розмова про наші фінансові обов’язки як подружжя. Я сказав, що оскільки ми стали сім’єю, то для нас важливо ділити бюджет.
Я дав зрозуміти, що Надя не зобов’язана фінансово підтримувати свою сестру, яка здатна сама про себе подбати. Запропонував виділити певну суму для її матері, що, на мою думку, було сnраведливим компромісом. Я не знав, що це рішення перетворить мене на ворога номер один для сім’ї Наді.
Раптово все змінилося, коли до нас несподівано завітала моя теща. На мій подив, вона була ввічливою і надзвичайно доброзичливою, навіть назвала мене сином. Це був різкий контрасm з її попередньою поведінкою. Мені не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти причину її раптової зміни настрою.
Теща прийшла з проханням про послугу. Хотіла, щоб її молодша дочка, сестра Наді, тимчасово жила в нашій квартирі. Вона аргументувала це тим, що так буде ближче до університету, до якого вона встуnала, і їй не потрібно буде робити дві пересадки з дому. Коли я з повагою відмовилася, свекруха влаштувала сцену, наполягаючи на тому, що Надя вже погодилася на це.
Я був вражений і обурений зухвалістю ситуації. Як могла моя дружина погодитися на таке важливе рішення, не порадившись зі мною? Я твердо стояв на своєму, заявивши, що переїзд її сестрu до нас неможливий. Конфронтація призвела до гарячої суперечки між Надією і мною, і, врешті-решт, вона зібрала свої речі і переїхала назад до матері.
Тепер я розгублений і не знаю, що робити далі. Я хочу, щоб Надя зрозуміла, що мої стосунки з її сестрою і так були напруженими, а її проживання з нами призведе лише до подальших ускладнень. Мені боляче бачити, як наш колись щасливий дім руйнується через ці розбіжності, але я твердо вірю, що треба поважати кордони.
Я сподіваюся, що з часом Надя усвідомить важливісmь нашої єдності як пари. Тільки тоді ми зможемо розпочати процес відновлення гармонії та щастя, які ми колись мали.
