Аліса ледве зводила кінці з кінцями. Сьогодні на роботі дали зарплату. Дівчина розраховувала на неї уже декілька тижнів. Потрібно продукти купити, бо холодильник давно порожній. Ще куртку донечці на весну, бо зі старої вона давно виросла. Про себе нічого й говорити, обійдеться тим, що має.
Відколи Аліса розлучилася з чоловіком, усе робила заради щастя та добробуту дитини. Про себе жінка не дбала. Колишній обіцяв платити аліменти на дитину, але його слово нічого не варте. У цьому дівчина переконалася ще коли була одружена. Добре, що зважилася піти від ледаря. Нехай зараз їй важко, але краще вона розраховуватиме на себе, ніж плекатиме марні надії на чоловіка, що про себе подбати не в змозі.
Молода матуся забрала доньку зі школи й дівчата попрямували до магазинів. Нарешті знайшли той, що потрібен. Чого там тільки не було. Коли мама з дочкою роздивлялися прилавки стали свідками неприємної історії. Якась дівчинка, приблизно того ж віку, що і дочка Аліси, влаштувала справжню істерику. Вона впала на підлогу та почала совати ногами, а все тому, що мати не хотіла купити їй дорогезну Барбі.
Бідолашна жінка розчервонілася й не знала куди подіти себе від сорому. Вона пояснювала дочці, що немає таких грошей. Якщо вони куплять ляльку, то будуть сидіти голодні. Дівчинку це не цікавило. Довелося матері виконати забаганку дитини.
Моя донька, коли це все побачила, сказала:
-Матусю, я ніколи так жахливо себе не поводитиму. Мені не потрібні іграшки, краще ми купимо поїсти щось смачненьке.
Я щаслива, що зуміла виховати таку свідому та добру донечку.
