Відколи не стало батька Сергій взяв на себе відповідальність за матір та молодшу сестру. Його ненька домогосподарка, все життя присвятила чоловіку та дітям. Жодного дня не працювала та й освіти не мала, бо рано вийшла заміж. Сестра Марина уже повнолітня, цього року закінчує університет, але про роботу навіть чути не бажає. Для чого їй витрачати час на такі дурниці, якщо брат купить все, що вона захоче.
Дівчина цілими днями висиджується вдома, а на вечір починає збиратися на дискотеку. Повертається зі своїх гулянок пізно, спить до обіду. Потім виходить зі своєї кімнати, щоб чимось перекусити й знову те саме. Вдома палець об палець не вдарить. Звикла жити на всьому готовому. Мама і приготує, і прибере. Навіть у своїй кімнаті Марина нічого самостійно не робила.
Сергій дівчат шкодував. Хоч і бачив, що поведінка сестри ні в які ворота не лізе, але списував усе на травму, через загибель тата. Матір також не чіпав, хоч не раз хотів поговорити з нею про Марину. Ну для чого вона досі її бавить, як малу дитину. Дівчина уже доросла, це вона повинна дбати про неньку, а не навпаки.
Усе в їхньому житті змінилося, коли Сергій зустрів Наталю. Закохався чоловік й вирішив створити власну сім’ю. Додому не знайомство привів свою дівчину напередодні розпису. Мама з сестрою дивилися на майбутню невістку, як на найлютішого ворога. Розуміли обидві, що скоро їхнє безтурботне життя закінчиться, тож одразу не прийняли Нати.
Сергій на розмови про дівчину не зважав. Як не намагалися мама й Марина, переконати його, що вона йому не пара. Він кохав Наталю й твердо вирішив із нею одружитися. Велике гуляння не влаштовували, просто розписалися в РАГСі, а ввечері відсвяткували у колі найрідніших.
Рідня чоловіка прийшла на святкування з пустими руками. Марина, коли випала така нагода, прошепотіла Наталі «привітання»:
-Сподіваюся, ви розлучитеся ще до кінця цього місяця. Ти не пара моєму брату.
-Дякую, за таке гарне побажання, сестричко.
Ната не промах, на слова цієї зміюки не зважала. Вона кохала Сергія й збиралася прожити з ним усе своє життя. Чому її так не полюбили у домі чоловіка, вона прекрасно розуміла. Адже Сергій розповів, що забезпечує свою рідню. Ну що ж доведеться Марині перейти на власний хліб. Бо якщо поміч матері Наталя підтримує, то сестру утримувати не варто. Доросла уже, хай іде працювати.
Після весілля Сергій та Наталя жили на орендованій квартирі. Згодом чоловік придбав власну квартиру у новобудові. Попереду на подружжя очікував ремонт та покупка меблів. До всього дружина повідомила, що вони стануть батьками. Це було несподіванкою для обох. Хоч дитина не запланована, але бажана.
Грошей потрібно багато. Довелося чоловіку врізати бюджет матері й попередити Марину, що більше фінансово допомагати не буде. Він оплатив їй навчання, забезпечував увесь цей час. Пора їй подумати про своє майбутнє самостійно. Як же розізлилася сестра на брата. Підозрювала, що він через Наталю відмовиться від неї, але щоб так різко. Вирішила вона провчити невістку, хоч і знала про вагітність Нати.
Коли Сергій був на роботі, поїхала до брата додому, щоб поговорити з Наталею сам на сам. Жінка запросила Марину на кухню, приготувала чай. Вона здогадувалася, чому у них гості.
-Це ти намовила Сірожу, щоб припинив давати мені гроші? – Марина вирішила одразу перейти до справи.
-Ні. Твій брат не дурень, сам розуміє, що ти здорова й цілком можеш забезпечувати себе самостійно.
-Це все через тебе сталося. Якби ти не з’явилася у його житті, не обкрутила брата, він і досі б нас забезпечував. Ще й це твоє пузо все псує. Думаєш, якщо вагітна, то Сергій повинен тебе грішми засипати. Варто ще подумати, звідки ця дитина взялася. Не встигли одружитися, а тут на тобі.
Марина наговорила вагітній стільки гидоти, що жінка надто перенервувала. Коли Сергій повернувся додому застав дружину без свідомості. Одразу викликав швидку допомогу. Ната потрапила у лікарню на збереження. Два тижні лежала під крапельницями та молила бога, щоб з дитиною все було добре. Чоловіку розповіла правду про те, що сталося.
Сергій розірвав усі зв’язки зі своєю ріднею. Їм просто пощастило, що його дитина в порядку. Інакше б, Марині довелося не солодко. Так вона віддячила йому за всі ці роки підтримки та допомоги.
