Оля рано вийшла заміж за свого однокласника Сергія. У 18 років світ здається зовсім інакшим, а майбутнє видається безхмарним та щасливим. Не думала молода дівчина про труднощі, житло, гроші та роботу. У серці панувало кохання, а в голові гуляв вітер.
Коли подружжя зрозуміло, що стане батьками довелося чи не вперше подумати про те, як далі жити. Власного житла вони не мали, заощаджень жодних. Маленькі діти потребують великих затрат. Сергій влаштувався на ще одну роботу, в той час, як Оля сиділа вдома. Дівчину не брали у жоден заклад, кому потрібна працівниця, що через кілька місяців піде в декретну відпустку.
Коли народилася Поліна, життя стало ще складнішим. Грошей не вистачало, дитина постійно плакала. Молода мати була виснажена, а тато світу білого не бачив через роботу. Коли донечка підросла стало набагато легше, але не на довго. Оля знову завагітніла. Варіантів не було жодних, жінка вирішила народжувати, попри скрутне становище.
У свої 23 вона була мамою двох прекрасних діток – дівчинки та хлопчика. Арсен народився здоровим та дужим. Батьки щасливі, а попереду знову недоспані ночі та фінансові труднощі. Цього разу Сергій не витримав перший. Все частіше чоловік повертався додому на підпитку. Оля намагалася йому допомогти, неодноразово просила подумати про дітей, якщо її не шкодує.
Скільки разів клявся Сергій, що покине й чарки в руки не візьме. Та кожного вечора знову та сама історія – діти вимушені дивитися на п’яного батька. Не витримала Ольга, вигнала п’яницю з дому й подала на розлучення. Добре, що діти достатньо дорослі, мати може влаштуватися на роботу й забезпечувати родину самостійно.
Саме на роботі доля чи не вперше всміхнулася Ользі. Мало того, що вдалося влаштуватися на хорошу посаду з високою зарплатнею, так ще й начальник звернув на жінку увагу. Івана Миколайовича не турбувало, що молоді жінка має двох діток. Чоловік був готовий прийняти їх, як рідних.
Оля відчувала себе по-справжньому живою. Вона вже й не пам’ятала, настільки приємно бути бажаною та коханою. Шкода діти не розділяли її захоплення. Обоє були категорично проти нового чоловіка в домі. Знайомство з Іваном Миколайовичем вони зіпсували навмисне й звинуватили матір в егоїзмі.
Важко було жінці спостерігати за такою поведінкою дітей, не такої реакції вона очікувала. Все життя вона дбає про них та старається забезпечувати усім необхідним. Невже вона немає права також бути щасливою з коханим чоловіком?
