У мене важка робота. Працюю у лікарні медичною сестрою. Останнім часом багато колег захворіли, тож мені доводиться працювати без вихідних. Декілька днів на ногах без відпочинку дають про себе знати. Додому повертають настільки виснажена та втомлена, що немає сили до ліжка дійти, не те щоб займатися хатніми справами.
Щоб якось розв’язати питання із приготуванням їжі, я вирішила заморожувати напівфабрикати. Правда готую їх самостійно. Інколи можу витратити весь вихідний, але воно того варте. Чоловік має що розігріти, коли повертається з роботи й вранці не потрібно підійматися раніше, щоб приготувати дітям сніданок.
Два дні тому мені вдалося заморозити харчів на цілий тиждень. З роботи я поспішала додому впевнена, що зможу приготувати вечерю за лічені хвилини й хоч трішки відпочити. Яким же відкриттям стала для мене порожня морозильна камера. Куди поділися мої запаси? Зателефонувала до чоловіка, запитала чи бува, він часом не знає, що відбувається. Той спокійним голосом пояснив, що віддав усе приготовлене своїй сестрі.
Марина жила у сусідньому під’їзді. Вона нещодавно вперше стала мамою. Жінка не справляється з малою дитиною, тож немає часу на приготування їжі. Щоб хоч чимось допомогти сестрі, чоловік не придумав нічого ліпшого, як віддати наші запаси. Я була страшенно сердита. Невже моя праця взагалі не цінується у цьому домі? Чому я мушу знову ставати до плити й готувати, якщо подбала про це заздалегідь.
Можете вважати мене безсовісно, але я попрямувала до Марини. З порогу заявила дівчині, що не збираюся бути її персональним кухарем, тому забираю своє. Без дозволу пішла на кухню, відкрила морозильну камеру й вигорнула усе своє. Додому повернулася задоволеною. Впевнена, що чоловік уже в курсі того, що відбулося.
Сказати по правді, мені байдуже якою буде його реакція. Якщо так хоче допомогти рідні, то нехай сам стане до плити й спробує відчути себе у моїй шкурі. Ось тоді я погляну, як він на право та на ліво, роздаватиме приготовлене.
Щодо Марини, теж мала б совість. Здорова молода дівчина. Дитина переважну більшість часу спить, то хай би не сиділа в телефоні, а зайнялася ділом. Мене свого часу ніхто не шкодував. Я встигала і за дітьми дивитися, і хатні справи виконувати. Сподіваюся, що більше така історія не повториться.
