Я ніколи не цікавилася косметикою, модними платтями та не слідкувала за останніми тенденціями моди. Мабуть, саме тому ще зі школи не мала подруг, а дівчата дивилися на мене з якоюсь сторожкою. Якщо друзів мають обирати по їх зовнішньому вигляді та уподобаннях, то мені не потрібні такі люди поруч. Тож з цього приводу я ніколи не хвилювалася.
Після школи вступила до університету. Поки одногрупниці були зайняті своїм зовнішнім виглядом та пошуками гідного кавалера, я весь свій час приділяла навчанню. Згодом почала заробляти на своїх знаннях. Займалася репетиторством, писала курсові та дипломні.
Врешті мені стало трішки самотньо. Бракувало спілкування та відносин. Я вирішила спробувати щось нове. Якось прийшла на пари нафарбована в гарній сукні з розпущеним волоссям. Почула масу компліментів й неодноразово ловила на собі захоплені погляди одногрупників. Навіть отримала запрошення на побачення.
Цим молодиком виявився Роман. Хлопець був сміливим та рішучим. Він не терпів, коли йому відмовляють й завжди отримував бажане. Декілька днів я вирішила його помучити, поки врешті не погодилася. Наші стосунки розвивалися так стрімко, що вже на третьому курсі ми одружилися.
Після весілля я припинила фарбуватися. До речі саме через прохання чоловіка. Рома сказав, що любить мою природну красу й не варто псувати її грудою косметики. Я була щаслива, що маю поруч такого коханого. Попрощавшись зі своєю косметичкою, повернула себе справжню й сама відчула полегшення.
Все змінилося, коли ми пішли у самостійне життя. Дім, робота, постійно якісь турботи. Часу на романтику та побачення не залишилося. Якось ми з Ромою віддалилися один від одного. Він все частіше затримувався на роботі, на вихідних зустрічався із друзями, а мене з собою не брав. Казав, що у них чоловічі посиденьки.
Насторожила мене його поведінка. Постійні відмовки, незрозумілі відрядження, загадкові дзвінки серед ночі та блокування телефону. Усе вказувало на зраду. Роздувати із мухи слона лише через припущення було нерозумно, тому я вирішила придивитися до чоловіка уважніше.
Це було принизливо й не красиво, але я почала нишпорити в його речах та перевіряти телефон. Якщо у Романа хтось і був, то він умів це майстерно приховувати. Одного разу мені «пощастило» знайти те, що давно було зрозумілим.
Поки Рома був у душі на його телефон прийшло повідомлення: «Коханий, не можу дочекатися нашої зустрічі. Я вже готуюся, все як ти любиш». Ця негідниця почала надсилати моєму чоловікові фото у спідній білизні.
Що я можу сказати? Нічого особливого у ній не було. Така ж розмальована та штучна лялька, як більшість дівчат у наш час. І це після того, як він мені про природну красу говорив.
Словом, коли Роман повернувся із душу на нього чекав не лише приємний вечір в обіймах коханки, а ще й зібрана валіза та повідомлення про розлучення. Добре, що він не виправдовувався. Мовчки взяв свої речі та пішов. Що я відчувала тієї миті, сказати важко. З однієї сторони я ніби скинула тягар з плеча, бо вже давно відчувала холодність у наших стосунках й звинувачувала себе в цьому. З іншого боку – мене зрадили та обманули. Це неприємно та боляче.
Наважитися на нові стосунки я зможу ще не скоро. Важко після зради знову довіритися чоловіку. Проте ця історія навчила мене того, що ніколи не потрібно зраджувати собі та змінюватися заради когось. Ваша людина полюбить вас, а не те, який ви маєте вигляд.
Сподіваюся, що Рома зуміє визначитися з тим, яку жінку хоче бачити поряд. Образи на нього більше не маю. Цю людину зі свого життя я викреслила назавжди.
