Мені всі подруги постійно повторюють, що я щаслива, якщо не живу зі своєю свекрухою. Мовляв, вони б все віддали, аби мати окреме житло та більше ніколи не вислуховувати повчання старої… що вони неправильно готують, прибирають та доглядають за її любимим синочком!
Я завжди слухала дорікання дівчат, та не розуміла, хіба ж дійсно може бути таке, щоб відносини між невісткою та свекрухою складались аж настільки невдало? У мене із першого дня знайомства із батьками чоловіка склались теплі стосунки. Так, не можу сказати, що вони дійсно прийняли мене на рівні із дочкою, проте нерви мені ні хто не тріпає, із докорами та повчаннями ні хто не лізе. Хіба сама що запитаю то тільки лиш тоді.
Бувало, коли я ще не мала малечі, свекруха мені подзвонить, питає, що роблю, де її син. Якщо вдома, то вона бажає гарного вечора нам, в гості запрошує, а як я сама, то через годину вона вже в мене вдома із пляшечкою мартіні або домашнього вина. Саме я її навчила готувати суші, а вона мене смачнющу піцу та лазанью. Поки готуємось, то надзьобаємось винця, а чоловік прийде додому, та сміється із нас. П’яничками називає.
Коли я вже народила Марійку, то родина чоловіка по черзі із моїми батьками кожних вихідних забирали її до себе, даючи час побути разом із чоловіком, або й просто перепочити. Не можу сказати, що у нас просто ідеальні стосунки, та близькі до того. Я полюбила свекруха та свекра. Вони для мене стали такими ж само рідними, як і мої батьки. Впевнена в них на всі сто.
Можливо, дівчата просто із самого початку себе не правильно поставили. почали вихвалятись. або зверхньо поводились зі старшими, якщо у них все настільки погано? Я неодноразово обдумувала, як би моє життя склалось, аби я мала вредну та противну свекруху та свекра. Все зводиться до того, що я вдячна долі за такий дарунок – адекватних чоловікових батьків. Насправді хороші відносини в родині коштують більше ніж все золото світу.
