Коли ми із чоловіком були ще тільки на стадії зустрічання та прицінювання хто чого вартує, він мені відразу сказав, що він не моногамний. Відносини з однією дівчиною то не для нього. Навіть в родині зі дітьми він не задовольниться тільки однією.Так, буде щиро кохати одну, та для фізичного аспекту йому потрібно багато. Вавка в голові, подумала я. А потім в мені прокинувся або азарт, або дурість. Відразу кинула сама собі виклик, що стану для нього та однією і тими багатьма. Коротше не дуже багато розуму мала, та і все. Мало проблем на голову, то щей гулящого чоловіка завела собі.
Не знаю, чи бігав він на сторону тоді, але мені здавалось, що він був вірним. Ми ж бо весь час були разом. Через рік відносин він зробив мені пропозицію. Я погодилась відразу. Була впевнена, що змогла йому довести, що гуляти з усіма підряд не гоже. Краще мати одну свою.
Та тільки но у нас з’явилась дитина, я стомлювалась так, що ввечері падала на ліжко без сил. Логічно, що близькими ми з коханим не були. Вже через місяць я почала помічати на його одязі чужий запах і волосся. Звісно, чого ще варто було очікувати.
-Стас, ти мені зраджуєш?
– Ні, не зраджую. Просто задовольняю свої потреби не із тобою.
-Так це і є зрада!
– Не думаю. Для мене зрада, це коли ти думками із іншою. А я навіть там думаю завжди про тебе. Хіба я не бачу, як ти стомлюєшся з малим. Соромно ще про таке просити, коли ти на ходу засинаєш.
– Але ж це зрада! Ми з тобою пара! Ти міг би трішки мені по дому допомогти, я б на так стомлювалась та вистачало сил на час разом! Хіба ти не розумієш?!
-Це занадто складно. Я не люблю складні речі.
– А як же я?! Як мені жити із цим?! Ти мені душу рвеш на клаптики!
– Не перебільшуй! Я тебе попереджав відразу, що може таке статись. В тебе був шанс втекти ще тоді. Але ж ти обрала геть інший шлях, а тепер мені дорікаєш?! Я ж був із тобою чеснішим, ніж ти очікувала, та така мені дяка?! У наших знайомих всі чоловіки зраджують дружинам. Вони про те навіть не здогадуються, а я чесно зізнався, пояснив чому так, ти мені щей дорікаєш?! Подумай добре, перш ніж дати відповідь!
Чоловік грюкнув дверима та пішов геть. Певно, знову до тієї дівки. А я сиджу на порозі, дивлюсь у зачинені двері та плачу вголос. Серце ніби кігтями шкребуть! Та Стас мав рацію… він мене попереджував, а я дурна розмріялась... Що ж мені далі робити?! з глузду поїду, якщо це далі продовжиться!
