Я завжди вважав себе впевненим чоловіком, який вміє досягати поставлених цілей. Це стосувалося усіх сфер життя. Поки на моєму шляху не трапилася вона – найрозкішніша жінка з усіх, які мені доводилося зустрічати.Злата була високого зросту. Мала довге гарне каштанове волосся, коли дівчина посміхалася, на обличчі з’являлися ямочки й милі зморшки на носі. Сміх її був гучний та заразний. Сама вона, ніби витончена берізка, не йшла, а пливла моїм офісом, збираючи на себе все більше заворожених поглядів чоловіків.
Я довгий час противився своїм почуттям. Стосунки на роботі з колегою – це табу. Але що я можу зробити зі своїм серцем, яке виривається з грудей кожного разу, як бачу її.Розуміючи, що це абсолютно неправильно і я шкодуватиму про свій вчинок, я почав залицятися до своєї співробітниці. Злата не відповідала. Її поведінка була непохитною. Подаровані квіти відправлялися в сміттєвий бак, квитки на якісь концерти рвалися перед моїм обличчям, а всі подарунки поверталися назад до мого кабінету.
Ця дівчина знала собі ціну, а мені залишалося лише відгадати її. Поривів отримати хоч якусь взаємність я не припиняв. Врешті-решт моя Снігова Королева розтанула й погодилася піти зі мною на одне побачення. Злата сказала впевнений та мелодійним голосом: «Якщо мені не сподобається, я встану та піду. А ви більше ніколи не звертатимете на мене увагу»Як же я готувався до того вечора. Я ще ніколи в житті своєму так сильно не хвилювався. Продумав все до найменшої дрібниці. Злата залишилася задоволена, тож я отримав дозвіл на ще одну зустріч. Через тиждень наших побачень, дівчина погодилася переїхати жити до мене. Який же я був щасливий, людина, яка виграє в лотерею, радіє менше, ніж я своїй удачі.
Та життя із загадковою красунею виявилося не таким казковим. Злата не любила займатися домашніми справами, тому принципово нічого не робила. Я мив посуд, готував вечерю, прав та прасував одяг. Словом у моєму житті не змінилося нічого, навпаки, додалося роботи. Чим більше часу ми проводили разом, тим сильніше я помічав, що помилився. Краса нічого не варта, якщо людина не проявляє жодних позитивних якостей.Дійшло до того, що я не хотів повертатися додому. Тому після роботи влаштовував собі прогулянки парком. Саме там і зустрів того, хто відкрив мені очі на «красуню».
-Ну і як вам з нею живеться? – переді мною стояв досить привабливий молодий чоловік, тримаючи за руку дівчинку років трьох.
-Вибачте, не зрозумів.
-Злата виправдала ваші очікування, ви щасливі поруч із моєю дружиною?
-Це такий жарт? Злата не казала, що одружена.
-Вона багато чого про себе не розповідає.
Між нами відбулася розмова двох старих товаришів, які були поєднані спільним лихом та залежністю. Ігор розповів, як познайомився зі своєю дружиною, наскільки був вражений її красою та манерою поведінки, але після весілля отримав повне розчарування. Він би розлучився, але дружина завагітніла.
Злата уже не перший раз зникає із їхнього життя. Так само раптово повертається назад. Коли я запитав, чому він це все терпить, Ігор спокійно пояснив – заради дитини. Дівчина була викапана матір й дуже сильно її любила. Тато не міг собі дозволити настільки травмувати дитину. Тому, коли Злата зникає, пояснює доньці, що мама поїхала у відрядження.Я перепросив у цього чоловіка. Якби знав, що дівчина уже має сім’ю, ні в якому разі її б не добивався. Того ж вечора я попросив Злату покинути мій дім, схоже вона лише цього і чекала. Спокійно зібрала свої речі й повернулася до чоловіка та дочки. Та тільки чи надовго?
