Як батько, я дуже сильно люблю свого сина, але як свідомий батько розумію, ніколи не варто забуватися про його виховання.
Трапилася ця історія влітку, коли ми всією родиною вирішили поїхати за місто на декілька днів. У селі ми з дружиною мали дачу. Поки вона поралася на своїй клумбі та доводила до ладу дім, ми зі Степаном ходили до річки. Ловили рибу, милувалися природою й просто весело проводили час.
Цього року я пообіцяв сину нову пригоду – покататися на човні. Тож він не міг дочекатися, коли ми прибудемо на місце.
Дорогою я заїхав на заправку, поки наше авто заправлялося, пішов купити чогось освіжаючого для дружини й малого. Морозиво найкращий варіант у таку спеку. Степан зі своєю пачкою впорався дуже швидко й довго не думаючи, відкрив вікно й викинув обгортку просто на узбіччя.
Я миттєво зреагував. Зупинив автомобіль й наказав синові йти за мною. Степан послухався. Діставши з кишені порожній пакет я вручив його дитині й наказав визбирати усі сміття, обабіч дороги. Степан почав заперечувати, мовляв, він викинув лише одну обгортку, тож несправедливо буде прибирати за іншими.
Влаштовувати конфлікт я наміру не мав, тому просто мовчки почав робити це самостійно. Степан декілька хвилин стояв, а потім прийнявся допомагати. Через кілька хвилин пакет був повний. Ми повернулися в автомобіль й продовжили шлях. Дружина не втручалася, Степан першим почав розмову:
-Чому ти почав збирати те сміття, якщо сам не смітив?
-Тому, що я відчував свою провину за твоє виховання. Скоріше всього я упустив якийсь важливий момент, тому ти й не подумав, перш ніж викинути ту обгортку.
-Я обіцяю більше так не робити. Пробач!
-Я вірю тобі, синку. А тепер можеш отримати винагороду за свою працю. Прочитай, що написано на тій вивісці.
-«Дякуємо за чисті узбіччя!»
-От бачиш, зробивши добру справу можна заробити щире «дякую» від незнайомих людей.
Від тієї поїздки минуло багато часу. Степан уже справжній парубок. Мабуть, скоро невістку в дім приведе. Батьки ним пишаються й постійно ставлять у приклад молодшому брату. Старший син того не любить, натомість він ділом показує брату, чому варто наслідувати його приклад.
Історію зі сміттям він ніколи не забувається. Каже, що коли матиме власних дітей, неодмінно виховуватиме їх так саме, як і його виховували батьки – в любові та мудрості.
