У мене було табу на розлучених чоловіків, а якщо у них ще й і діти, то взагалі. Коли зустріла Сергія сама собі заздрила. Таких чоловіків залишилося дуже мало. Галантний, турботливий, харизматичний. Він говорив так виважено та серйозно, що було зрозуміло такий чоловік мені потрібен.
Про те, що у Сергія уже є досвід невдалого шлюбу та дитина я дізналася надто пізно. Ми вже тоді з’їхалися та жили разом. Я не могла знайти у своєму обранцеві жодного недоліку, поки на порозі нашої квартири не з’явилася його колишня дружина із малим хлопчиком.
-Вам чимось допомогти? – запитала я ввічливо у незнайомки.
-Діма хоче бачити свого татуся, який зник надовго через чергову забавку!
Це вона так натякала, що наші стосунки ні до чого не призведуть й мені не варто розраховувати на майбутнє з Сергієм. Не встигла я відійти від відкриття таємного життя свого хлопця, як стала свідком сімейної драми. Щоб Дмитрик не слухав усіх тих образливих слів та бруду, що батьки виливали один на одного, я забрала його на кухню.
Ми дивилися мультики, хлопчик розповідав про себе. Пояснив, що мама з татком уже давно живуть окремо. Він пригадує, що раніше вони так само сварилися, а коли розійшлися, то він зітхнув з полегшенням. Дитина вже просто не витримувала постійного напруження.
Коли Сергій зайшов до нас на кухню, Ірини вже не було. У руках він тримав дитячі речі й дивився на мене так жалісно. Він відчував провину за собою й хотів про це поговорити. Я відправила Дмитрика у вітальню, помалювати, а сама вирішила вислухати сповідь свого коханого.
Одружився Сергій по молодості, а точніше сказати, по зальоту. Покинути свою дівчину у такий період він не міг, хоч і не бачив з нею майбутнього. Вони вже давно не могли порозумітися. Як і годиться, вони одружилися. Чоловік взяв на себе відповідальність за нову сім’ю. Днями й ночами пропадав на роботі, бо виплачував кредит за квартиру, а ще ж дитина, дружина, які також потребували фінансів.
Ірина страшенно його ревнувала. Приписувала романи з колегами, спільними знайомими й навіть подругами. Коли все перейшло в якусь манію, тобто Сергій не міг спокійно вийти з дому, якщо не прозвітує куди йде, з ким зустрічається та коли повернеться, він вирішив, що так далі бути не може.
Відверта розмова з дружиною не допомогла. З важким серцем він подав на розлучення. Ірині з малим залишив уже свою квартиру, а сам переїхав на орендовану. Від сина він ніколи не відмовлявся. Платить аліменти, на вихідних забирає до себе, відвідує усі важливі для нього заходи. А Ірина до цього часу не може заспокоїтися та постійно вмішується в його особисте життя. Як він міг про це все розповісти на початку наших стосунків? Зрозуміло, що я б утекла й навіть чути про нього не захотіла. А він дійсно закохався й боїться мене втратити.
Схоже Ірина хотіла нас посварити своїм вчинком, а насправді пришвидшила те, що й так мало відбутися. Через місяць ми з Сергієм одружилися, тоді я отримала нагоду зізнатися, що вагітна. Спершу Дмитрик зрадів новині про майбутнього братика чи сестричку та коли про це довідалася й Ірина, поведінка дитини сильно змінилася.
Коли ми брали малого до себе, він навмисне поводив себе дуже погано. Псував мої речі, заважав займатися хатніми справами, навмисне досолював страви, які я готувала. На дитину сваритися, марна справа, адже зрозуміло звідки ноги ростуть. Коли Діма почав мене штовхати, намагаючись зачепити живіт, це стало останньою краплею. Розповіла про все Сергієві, а він знову мав серйозну розмову зі своєю колишньою. Більше син чоловіка у нас не з’являвся.
На разі Сергій та я заклопотані нашою прекрасною донечкою. З сином чоловік зустрічається кожної неділі, але час вони проводять лише удвох. Свекруха звинувачує мене у тому, що я не дозволяю братику познайомитися зі сестричкою. Та я маю свою голову на плечах й вона мені підказує, що зараз цього робити не варто. Іра досі сама, вона не може змиритися з тим, що Сергій зумів знайти своє щастя, тому продовжує робити нам шкоду.
