Ми з сестрою всі літні канікули проводили у селі в бабусі та дідуся. Там на нас чекали справжні розваги. Дідусь водив нас на рибалку, показував, як виробляє мед, брав собою в походи. Бабуся вчила бути справжніми господинями. Ділилася таємницями своєї смачної випічки та наваристого борщу.
Більшість частину дня ми проводили з друзями біля річки. Вигадували різні цікаві ігри, а додому поверталися, коли вже сутеніло. Бабуся з дідусем чекали на наше повернення. Тоді ми всі гуртом накривали вечерю в альтанці під старою яблунею. Поївши, слухали розповіді стареньких про свою молодість.
Коли бабця вкладала нас спати, попросила завтра допомогти їй підготуватися до дня народження дідуся. Ми встали ранесенько, прибрали у домі, потріпали ряднини, витерли пилюку. Потім натерли столове приладдя та дістали бабусин кришталеві бокали.
Тим часом старенька поралася на кухні. Коли ми зайшли до неї розповісти, що з усім впоралися, вона діставала з печі наш улюблений смаколик – вишневий пиріг. Бабуся поклала його на підвіконня, щоб простиг, а сама пішла запрошувати гостей на вечір.
Той пиріг був таким ароматним та апетитним, що ми не стрималися й врізали собі шматочок. Щоб бабуся не помітила, накрили його кухонним рушничком. Ввечері багато дідусевих друзів прийшли привітати його з днем народження. Настав час десерту. Усі гості з нетерпінням чекали на бабусин пиріг. Тієї миті ми зрозуміли, що наша витівка зараз викриється.
До столу старенька повернулася трішки сумною. Гості запитали, а де ж свічки та її фірмова подача.
-Цього року обійдемося без свічок.
Ми з сестрою зрозуміли, що зіпсували дідусеві свято. Який іменинник не хоче задмухати свічки та загадати бажання? До пирога ми навіть не доторкнулися й раніше пішли спати. Сон не приходив, совість мучила.
Вранці поки дідусь та бабуся ще не підійнялися, ми вирішили виправити ситуацію. Поки сестра перемивала посуд після свята, я прийнялася пекти пиріг. Коли рідні вийшли до нас, на них чекав приємний сюрприз. Чиста кухня та спечений пиріг зі свічками.
-Дідусю, ще не пізно загадати бажання.
Бабуся дивилася на нас радісними очима.
-Я рада, мої любі, що ви все зрозуміли.
Після того випадку, ми допомагали бабусі випікати два пироги. Один святковий для гостей, а інший – для нас, щоб ми могли спокійно поласувати улюбленою випічкою.