Коли я зустрічався з Інною, то був переконаний, що дівчина від мене нікуди не дінеться. Розпочиналися наші стосунки, як і у всіх, казково. Романтичні побачення, пристрасні поцілунки, довгоочікувані зустрічі, щирі емоції. Та з часом пристрасть згасає й починається звичайне життя.
Інна була доброю та милою. Часто допомагала іншим, ніколи не залишала друзям в біді. Складалося враження, що вона живе за принципом «все для всіх і нічого для себе». Можливо саме тому я в неї й закохався.
Натомість мій характер не подарунок. Я запальний, швидко заводжуся. З опалу можу наговорити багато зайвих неприємних речей. Коли ми з дівчиною сварилися, я не підбирав слів й не думав, що можу зробити коханій боляче. Хоч тоді й просив пробачення, але слід від моїх грубощів назавжди залишався у її серці.
Врешті решт Інна не витримала й покинула мене. Я не до кінця усвідомлював, що це все відбувається насправді. Все ще сподівався, що ми помиримося, я знову перепрошу та все стане на свої місця. Вирішив дати дівчині час, щоб заспокоїтися. Коли спробував зв’язатися з Інною телефон не відповідав. На квартирі. Яку вона орендувала жили незнайомі мені люди. Вони й повідомили, що моя кохана виїхала з міста.
Я втратив своє кохання назавжди. Стільки часу минуло, а я так і не змін забутися Інни, не зустрів кращої від неї та навіть не намагався. Довго її шукав, але все марно. Доля звела нас разом через 10 років. Я випадково натрапив на Інну у парку, вона сиділа на лавці й милувалася краєвидом. Я присів поруч:
-Ти завжди любила тут проводити вільний час.
-А ти вважав, що це немає сенсу.
–Пробач. Хотів би я повернути час назад та все змінити.
-Не варто. Все сталося саме так, як мало б бути.
-Можливо ми можемо зустрітися на нашому місці ввечері?
-Пробач, але це все в минулому. Я заміжня, маю двох діток. У місті ненадовго, по роботі. Мій чоловік зробив мене щасливою і я не хочу це все втрачати.
Вона пішла, а я просто сидів і дивився їй вслід. Можливо, якби свого часу поводив себе гідно й не сприймав коханої, як належне, саме я був би тим чоловіком, що зробив її щасливою. Але нічого вже не виправити.
