Коли нашій доньці було три роки чоловіка скоротили з роботи. Пошуки нової не дали жодних результатів, тому мені довелося раніше вийти з декретної відпустки. Я очікувала, що Льоня візьме на себе хатні справи та доглядатиме за дитиною, але чоловік мав інші плани. Сказав, що візьметься за пошуки роботи, тому не матиме на все це часу. За Міланою приглядала свекруха.
Цілий рік ми жили з того, що я заробляла. Грошей катастрофічно не вистачало. Усі кошти йшли на потреби дочки. Я старалася бути терплячою до чоловіка. Перші кілька місяців чекала, що от нарешті Льоня повернеться з чергової співбесіди й зізнається, що отримав посаду та кожного дня одне розчарування.
Складно було повірити, що влаштуватися на роботу у великому місті настільки складно. Одного разу я вирішила перевірити чи дійсно це так. Леонід зібрався за чергову співбесіду. Попросив у мене грошей на таксі. Коли вхідні двері за ним зачинилися, я поспішила вслід. Розумію, що стежити за власним чоловіком не надто гарна ідея, але іншого виходу не було.
Льоня щось казав про підприємство, яке потребує охоронця, але таксі зупинилося біля бару. Чоловік увійшов усередину, я зачекала кілька хвилин й пішла перевірити, що відбувається. Чоловік спокійно сидів за барною стійкою, пив пиво та дивився футбольний матч. Мені все стало зрозуміло. Розлючена, я повернулася додому, зібрала речі того трутня й поклала біля порогу.
Повернувся Льоня під вечір. Валізу помітив не одразу. Запитав чи є що поїсти, почав розповідати, як втомився, бо був одразу на двох співбесідах. І, яка несподіванка, його знову не взяли.
Я розсміялася йому в обличчя, похвалила акторські здібності чоловіка й наказала забиратися з моєї квартири. Коли він став виправдовуватися, розповіла, що все бачила. Льоня більше не сперечався, мовчки взяв валізу й пішов на вихід.
Два тижні минуло з того часу, як ми почали жити окремо. Для дочки я найняла няньку. Свекруха телефонувала кожного дня, просила пробачити її сину, дати йому ще один шанс. Я прекрасно розуміла, що робить вона це не через душевні переживання, просто не хотіла аби син знову виліз їй на шию та спустив ноги.
Умова у мене була єдина – повернутися може лише тоді, коли знайде роботу. Не знаю, можливо свекруха вмовляла його подумати та повернутися в родину, нарешті взяти на себе відповідальність, а може й нічого не говорила. Факт залишається фактом, чоловік так і не повернувся.
