Мої стосунки зі свекрухою завжди були нейтральні. Тобто вона не була з тих жіночок, які приїжджали до нас додому влаштовувати ревізію, перевіряти холодильник та шар пилюки на підвіконні. Ні, Олену Кирилівну це зовсім не цікавило та й в гості вона фактично не приїжджала. Коли ми навідувалися до свекрухи, вона поводила себе, як зазвичай. Пригощала, чим було, не соромилася брудного посуду у мийнику чи брудного фартуха.
Мені подобалося, що Олена Кирилівна жінка проста й відкрита. От що вона думала, те й говорила. Якщо вкоїли якусь дурість – могла насварити, якщо зробили щось хороше – хвалила.
Останнім часом свекруха часто до нас приїжджала. Річ у тому, що я щойно вийшла з декретної відпустки. Мілана деякий час походила в садочок, а потім відмовилася навідріз. Ми з чоловіком не хотіли примушувати її до того, що їй не подобається, тому й попросили бабусю посидіти з онучкою поки ми не знайдемо няньки.
Олена Кирилівна була категорично проти, щоб за дитиною наглядала чужа людина, тому взяла цю місію на себе. Приїжджала до нас о восьмій, а додому поверталася, коли хтось із нас приходив додому. Такий розклад справ влаштовував і Мілану, і нас.
Якось я допізна затрималася на роботі. Ми готували важливий проєкт на здачу. Від нього залежало майбутнє компанії. Я знала, що вдома не вдасться як слід підготуватися, тому й залишилася в офісі зі своєю колегою. Змучена та голодна нарешті дійшла до вхідних дверей квартири. Скоріше за все Мілана вже давно спить, а чоловік дивиться телевізор. Він не любив, коли я приходила пізно, тому вважав за необхідність дочекатися мене, щоб потім вичитати.
Причинивши тихенько двері, в надії, що чоловік уже спить я зайшла у квартиру й почала роздягатися. Світло горіло лише на кухні, звідки доносилися голоси коханого та свекрухи. Я не хотіла підслуховувати, але розмова у них склалася цікава.
-Мамо, я не розумію для чого витрачати такі шалені гроші на косметику та одяг! У неї ціла шафа тих речей, одягай що хочеш. Та вона постійно знаходить привід аби купити щось нове. Ти тільки послухай, які абсурдні доводи вона наводить: у цьому пальто вона вже відходила не один сезон, тому потрібно нове. Той костюм з моди вийшов – значить треба з ним попрощатися. А фасон тієї спідниці не підходить до її блуз.
Та у мене з усієї шафи лише одна полиця зайнята суто моїм одягом. До того ж кожного місяця доводиться витрачати чималеньку суму на косметолога та усі ті інші маніпуляції з тілом.
Мені було неприємно чути, що чоловік обговорює усе це зі своєю матір’ю. Він міг би перш за все розповісти мені про те, що не подобається. А так в обличчі сміється, а за спиною брудом обливає. Я очікувала, що Олена Кирилівна його підтримає та додасть ще щось від себе, проте відповідь свекрухи мене приємно здивувала.
-А ти, сину, от що скаже мені: дружина у тебе красива?
-Красива.
-А після пологів швидко себе в форму привела?
-Швидко.
– А на одяг та косметику гроші в тебе бере?
-Ні, зі своєї зарплатні.
-Тобто ти зараз скаржишся на те, що твоя кохана продовжує дбати про себе, виглядає доглянутою та красивою, багато в чому змушена собі відмовляти, щоб сходити до того майстра в салон чи купити нову річ, замість того, щоб витрати свої ж гроші на що? На що по-твоєму вона повинна витрачати кошти, які ж сама заробила?
Чоловік мовчав, а свекруха не вгавала.
-Ти викапаний батько. Той також мені кожну копійку рахував. Я вимушена була ходити у всякому лахмітті й декілька років не могла дозволити собі купити щось із косметики. Це не найкращий приклад для наслідування. Щоб я більше не чула від тебе претензій до дружини. Навпаки, ти повинен нею захоплюватися та помічати, яка вона у тебе красуня. Не робитимеш ти, знайдеться той, хто робитиме за тебе.
