Сьогодні мені виповнилося 52 роки. Святкувала наодинці зі своїми думками. Зрозуміла, що у такі роки навіть ні з ким розділити святковий торт. З чоловіком ми розлучилися вісім років тому. Навіть не знаю, яка істинна причина такого рішення. Якщо в молодому віці нас ще пов’язували якісь спільні інтереси та захоплення, то в більш зрілому починаєш усвідомлювати, що ви стали чужими.
Дітьми так і не обзавелася. Спершу ми не поспішали, бо хотіли пожити для себе, потім були проблеми на роботі. Обоє будували кар’єру. Коли ж нарешті задумалися над поповненням, стало занадто пізно. Лікар повідомив невтішний діагноз – народжувати мені не можна. Мабуть, саме відсутність дітей і стала ключовим приводом для того аби розійтися.
Я сиділа в ресторані наодинці зі своїм святковим тортом. Милий офіціант підпалив мені свічку та почав наспівувати усім відому пісеньку-привітання. Я не очікувала такої уваги до своєї персони, тому посміхнулася, задмухала свічку й подякувала хлопцеві за проявлену турботу. Через хвилин 5 за мій столик сів чоловік у літах. Виглядав він солідно, досить красивий та харизматичний.
-Дозвольте зробити вам подарунок.
За вказівкою незнайомця за наш столик принесли шампанське.
-Щоб задумане вами бажання збулося!
Ми цілий вечір провели разом. Вперше за останні кілька років я відчула себе легко та невимушено. Григорій вмів поводитися з дамами, такий галантний мужчина, а також самотній. З дружиною розлучився декілька років тому, дітей у них немає. На новий шлюб не наважився, бо роки беруть своє.
Час пролетів непомітно. Потрібно було прощатися та розходитися по домівках. На прощання Григорій поцілував та попросив номер мобільного телефону. Не встигла я сісти в таксі, як на телефон прийшло повідомлення: «Щиро сподіваюся, що Ви загадали мене! До швидкої зустрічі!»
Наступного ранку кур’єр доставив мені квіти. Я не сумнівалася, що вони були Гріши. От тільки як він дізнався мою адресу, це була загадка. Після роботи ми зустрілися ще раз для того, щоб більше не розлучатися. Я, як 16-річна дівчина, знову повірила в кохання та почуття. Відключила мізки й запропонувала Григорію з’їхатися. Оскільки після розлучення свою квартиру чоловік залишив колишній дружині, то жити ми мали в моїй.
Я знову відчувала бажання бути красивою для когось. Чоловік робив мене щасливою, кожний ранок я зустрічала з посмішкою на обличчі. Окрилена новим коханням навіть не помічала, що живемо ми моїм коштом. Я оплачую комунальні послуги, купую продукти, заправляю автомобіль й навіть даю Гриші гроші на його потреби. Поки запідозрила щось не ладне було занадто пізно.
Якось ввечері, повернувшись з роботи, Гриші вдома не застала. Зазвичай він попереджав мене про свої походи чи зустрічі. Вирішила набрати коханого, телефон був вимкнений. Пішла перевірити чи є його речі, шафа пустувала. Одразу запанікувала й кинулася до свого сейфа, де зберігала заощадження. Він виявився порожнім. Мене обдурили.
Ніяким коханням та почуттям навіть не пахло. Григорій виявився звичайнісіньким альфонсом. Розповів мені декілька віршиків про любов, подарував квіти, зізнався в почуттях, а я тут же розтанула. Повірила, що у своєму віці ще маю право на жіночі радості та щастя.
Того ж дня пішла до поліції, написала заяву. Виявляється, я не одна така. Цього Грішу розшукують уже давно. Обдурив він не одну бідолашну самотню жінку. Звісно жодних гарантій, що його упіймають не має. Проте я вірю, що є бог на світі й він неодмінно покарає того мерзотника за розбиті жіночі серця.
Зустріч з Гришею та її негативні наслідки відбила у мені бажання знову довіритися чоловікові.
