Григорій завжди хотів мати сина. Відколи одружився з Русланою кожного місяця чекав, що от нарешті дружина повідомить гарні новини про свою вагітність. Чотири роки минуло з того дня, як вони стали подружжям, а з того часу жодних результатів чи зрушень.
У лікарів були, обстеження проходили, обоє здали усі можливі аналізи. Спеціалісти руками розводять – обоє здорові, тож на все свій час. Чоловік не тиснув на дружину, старався підтримувати й підбадьорювати. Своє хвилювання ніколи не показував, натомість був переконаний, що вони рано чи пізно таки стануть батьками.
Одного разу прочитав у якійсь статті, що коли батьки надто зациклюються на своєму бажанні, тоді нічого не виходить. Варто відпустити ситуацію, жити у своє задоволення й не думати про те, що може не статися. Поговорив на цю тему з Русланою, вони домовилися на деякий час припинити говорити про малюків та вагітність.
Тоді все й сталося. Руслана завагітніла й народила хлопчика Марка. Дитина допитлива, активна, здорова. Новоспечені батьки не тямлять себе від радості. З рук малого не випускають. Хоч перший час і важко налагодити режим та навчитися все робити правильно, але вони стараються. Гріша постійно читає книги про батьківство, Руслана питає поради у мами та свекрухи.
Коли маленький Марк почав ходити та пізнавати довколишній світ, тато помітив, що дитина старається зробити якусь шкоду. Вони з дружиною спершу сварили сина, а потім чоловік запідозрив у цьому якийсь посил. Почав спостерігати. У ті моменти, коли біля Марка є хтось із дорослих, дитина спокійно грається, тільки залишається сам – шкодить.
Висновок зрозумілий: так хлопчик привертає до себе увагу. Тепер Гріша та Руслана стараються чергуватися, якщо мають справи, щоб не залишати Марка наодинці. А щоб показати малюку, що робити шкоду не можна, емоційно реагують на розбиту вазу чи пофарбовані шпалери. Коли дитина бачить, що батьки сумують через її вчинок, починає міркувати: «Можливо я зробила щось не так?»
Маленькі індивіди дуже цікаві. Вони сприймають світ по-своєму й не завжди це сприйняття відповідає очікуванням батьків. Дорослі повинні розуміти, що з дитиною варто розмовляти, пояснювати та показувати на особистому прикладі, що варто робити, а що ні.
Будьте терплячими, не зривайте свою злість на своєму чаді. Пам’ятайте, що в майбутньому ви отримаєте те, що сьогодні вкладаєте у вашого маленького чоловічка.