Помста буває дуже жорстокою, особливо, коли її влаштовує кохана людина.
З Дмитром ми познайомилися під час навчання. Одразу почали зустрічатися. Перші серйозні почуття та кохання, ми неосвічені. Самі ще не знали що і до чого. Можливо якби були більш обачними не довелося рано дорослішати.
На другому курсі я дізналася, що вагітна. Шок, страз та тривога – саме такі емоції виникали у мене, коли дивилася на позитивний тест. Особливо боялася, що Діма втече й залишить мене саму. На щастя, хлопець не лише залишився, а й освідчився. Ми розписалися, почали жити разом. Батьки допомагали фінансово, Чоловік влаштувався на роботу й перевів на заочну форму навчання. Я теж з горем пополам якось довчилася.
Після випускного ще рік посиділа з дитиною, а потім теж влаштувалася на роботу. Першого ж дня познайомилася з колегами й без тями закохалася в одного із них. Його звали Максим, почуття виявилися взаємними. Між нами закрутився службовий роман. Я деякий час приховувала це від чоловіка, але більше не могла спокійно дивитися йому у вічі. Вирішила в усьому зізнатися.
Діма поставився до цього з розумінням. Звинувачував себе й попросив дати йому ще один шанс, заради дитини та нашого щасливого майбутнього. Хоч я і кохала Максима, але материнські почуття виявилися сильнішими.
Ми переїхали в інше місто, знову влаштувалися на роботу й орендували квартиру. Батькам своє рішення змінити місце проживання ніяк не пояснили. Про мій ганебний вчинок ніхто не знав. Незабаром я знову завагітніла та народила другу дитину. Саме тоді на порозі квартири з’явилася Мілана, коханка Дмитра.
Вона зізналася, що їхні стосунки тривають понад рік й на разі вона вагітна від мого чоловіка. Діма залишив мене з двома малими дітьми на руках й пішов з родини. Так він помстився за те, що я його зрадила.
