«Не родись вродливою, а родись щасливою» – саме такий вислів приходить на думку, коли мова йде про мою молодшу сестру Аню. Хоч ми й рідні сестри, але по зовнішності цього не видно. Аня успадкувала усі найкращі риси обличчя наших батьків, мені ж дісталися залишки. Я постійно відчувала себе неповноцінною, коли дивилася на зовнішність сестри й порівнювала зі своєю. Хоч мама й старалася не виділяти особливу Аню, а ставитися до нас, як до рівних, інші були не настільки тактовними.
Особливо відчутною ця різниця стала у підлітковому віці. Аня розквітла найяскравішими барвами, усі хлопці не могли відірвати від неї погляду. Батько втомився відганяти залицяльників. Мене ж ніхто не помічав взагалі та й у школі зі мною дружили лише для того, щоб бути ближчою до Ані.
Сестра казала не звертати на це уваги. Вона знала мене, як ніхто інший, справжню мене. Зовнішність не така важлива, коли справа доходить до спілкування. Я була цікавою співрозмовницею, уміла красиво розповідати взагалі була начитаною, тому могли говорити на будь-яку тему. Аня добре це знала й казала, що це і є моя «родзинка» за яку хтось мене полюбить.
Слова сестри виявилися пророчими. В університеті я познайомилася зі Славою. Він обожнював слухати мої розповіді й був зачарований голосом. На третьому курсі ми одружилися, а після випускного уже бавилися з дитиною. Мій чоловік не звертав увагу на зовнішність, він любив мене та ту людину, якою я була. Поруч із ним я відчувала себе найкрасивішою жінкою у цілому білому світі, а думка інших для мене неважлива.
Аня ж свого щастя так і не знайшла. Декілька разів пробувала побудувати стосунки, але чоловіки не сприймали сестру серйозно. Для них вона була красивою лялькою, якою можна похизуватися, погратися, а потім, коли набридне, поміняти на іншу. Вона найкрасивіша дівчина з усіх, що мені доводилося бачити, але нічого хорошого ця краса їй не дала.
Я щиро хвилююся за меншу сестру та зичу їй щастя. Хочеться вірити, що Аня зустріне чоловіка, який оцінить її саму, а не красиве личко. Поки що дівчина вирішила присвятити себе кар’єрі. Не обов’язково виходити заміж та народжувати дітей, щоб відчути себе важливою. Вона розпочне власну справу й змусить чоловіків дивитися на неї, як на рівну собі. Я переконана, що так воно й буде.
