Так, чоловік в мене дійсно золотий. Насправді раніше й подумати не могла, що мені так пощастить в житті. Коли я тільки починала перші відносини ще в школі, то постійно траплялись якісь “недо”. Один мамій, інший самозакоханий павич, третій просто руки з п’ятого місця ростуть, четвертий такий тугий, що спершу навіть здавався загадковим. Розчарувавшись у відносинах до кінця університету я вже не шукала їх, а просто займалась собою, саморозвитком, та власне майбутнім. Коли я вже пішла на стажування для дипломної роботи на магістратурі, зустріла чоловіка, який мене освідомлював у всіх дрібницях роботи. Він мені спершу здався занудним, та занадто дорослим, тобто навіть старим, а потім я зрозуміла, що він просто фанат власної роботи, він вкладався в неї так, ніби то його власна справа. Ми ходили на обіди разом, майже весь день проводили разом. Він виявився надзвичайно цікавим та освіченим.Це вперше за своє життя мене не перестало турбувати, що у нас різниця у віці понад десять років. Коли до мене все ж дійшло, що з’явились почуття до цього чоловіка, я вирішила йому відразу зізнатися. Ну а що? ходити зиркати на нього, та тримати все в собі? перший клас, чесне слово.
Ми почали зустрічатись. Десь через півтора року одружились, потім я завагітніла. Всі мої подруги товкмачили як одна, що жінка має бути самодостатньою, незалежною, бюджет має ділити порівну, навіть якщо жінка в декреті. З якого дива чоловік має забезпечувати дружину? це вже минулий вік! Так, в мене були непогані заощадження, плюс виплати на дитину від фірми, та від держави, за ці кошти можна було деякий час нормально пожити. Та мій чоловік був категорично проти навіть подібних думок. Він відразу взяв всі витрати на себе. Ми цього навіть не обговорювали. Навіть речі для малюка ми купували з його зарплатні, дитячі виплати лишились на рахунку.
Коханий постійно балував мене різними дрібничками, коли живіт виріс, він повів мене в магазин, щоб купити трішки одягу. Живіт був таким великим, що я навіть його речі не могла носити. Поки я приміряла одяг, чоловік встиг збігати в ювелірний магазин поряд, купив мені ланцюжок на руку. Одним словом він мені годив як міг. В його вчинках відчувалась турбота.
Вже коли ми стали батьками, Він не цурався того, щоб посидіти з дитиною, піти з нею погуляти, а я могла хоч трішки поспати аби прибрати квартиру. Він в мене найкращий! Людина, яка розуміє, чого вона хоче від життя, та від власної родини. В нього немає цього підліткового каблука, бо допомогає дружині. Каблук, бо забезпечує та годить. А як же в Європі? там кожен сам за себе! Фу! Бабська підстилка. А я скажу ос що – Мій чоловік найкраща людина на світі! він підтримує мене, я можу покластись на нього у всьому. Своєю чергою він отримує те ж саме. У нас повноцінна гармонія та підтримка. Немає дурних твоє-моє. Це рідкість, тому, мабуть, і дикість.
