Микола втомився від свого подвійного життя. Вдень дружина, вночі потрібно вигадувати якісь виправдання та невідкладні зустрічі, щоб зустрітися з коханкою. Одного разу так забрехався, що мало не попався. Вирішив влаштувати собі вихідний. Придбав дружині путівку на море, а коханці сказав, що буде відсутній декілька днів.
Оксана була сама не своя від радості. За хатніми справами та роботою вже й забулася, як те море виглядає. Поцілувала чоловіка та побігла збиратися. Люба, коханка, образливо надула губи й почала капризувати. Закінчилася їхня остання зустріч сваркою. Микола вирішив, що з коханкою буде миритися пізніше. Поки не завадить їм обом перепочити.
Через тиждень дружина повернулася додому. Привезла йому повно сувенірів й почала показувати фото з відпочинку. На одному із них Микола помітив Любу.
-Це твоя нова подруга про яку ти розповідала телефоном? – припустив чоловік.
-Так, це Любаша. Вам варто познайомитися. Вона така красива та дотепна. Знає як привернути до себе уваги. Усі чоловіки на відпочинку крутилися біля неї, сподіваючись отримати хоч крихту уваги. Знаєш, вона дівчина не сором’язлива. Кожний вечір відпочивала в компанії когось новенького.
Чоловік зрозумів, що коханка часу даремно не витрачала. Він не любив, коли його шили в дурні, тому одразу помчав до Люби з’ясовувати стосунки. Жінка зустріла його в розкішній білизні навмисне демонструючи принади свого тіла.
-Невже згадав про мене? – образливо запитала коханка.
-Ти як з моєю дружиною познайомилася? Сподіваюся нічого зайвого не бовкнула!
-Дурний ти, Миколо! У тебе така розкішна дружина. Біля її ніг стільки мужиків на відпочинку упадало, а вона все своєї: «Заміжня, чоловіка люблю, жити без нього не можу». Не розповідала я їй нічого. Познайомилися випадково. Я ж думала вона в тебе ще те стерво, як ти й розповідав, а на ділі зовсім інакша. Не заслуговуєш ти на неї, та й на мене теж.
Люба закрила двері своєї квартири перед носом Миколи. А він ще довго стояв, розмірковуючи над словами коханки.
