У моєї старшої сестри є син Артем. Хлопчику 5 років, він єдина дитина у сім’ї. Ангеліна нещодавно вийшла з декретної відпустки, тому Артема записали до дитячого садочку. Інколи у хлопця немає настрою, він влаштовує істерику. Тоді, щоб не везти його у садок, сестра телефонує мені й просить посидіти з малим до вечора.
Я люблю свого племінника й мені не важко провести з ним день. Проте цей малий вміє довести будь-кого до нервового зриву. Правда зі мною його витівки не проходять.
Працюю я у вечірню зміну, тому вранці люблю поспати подовше. Почувши телефонний дзвінок, одразу зрозуміла, що це сестра. Артем встав не з тієї ноги, тож уже встиг довести свою маму до істерики. Ангеліна просила посидіти з племінником. Звісно, я погодилася.
Коли привезли хлопця я саме готувала сніданок. Дістала фарби, чисті аркуші паперу. Посадила Артема за стіл й попросила намалювати його машинку. Дитина була зайнята декілька хвилин. Потім йому набридло й він став вимагати, щоб ми негайно пішли у двір гуляти.
Я терпіти не могла, коли він так себе поводив. Спокійно пояснила, що ми підемо на вулицю, коли поснідаємо, а для цього я повинна приготувати той сніданок. Артемові не сподобалося, що його забаганка не була виконана, тому він вирішив мені напакостити. Поки я була зайнята біля плити, взяв фарби, пішов у вітальню й почав розмальовувати мені стіни.
Коли ж я побачила чим займається той бешкетник, забрала у нього фарби й наказала негайно прибрати за собою. У відповідь отримала кривляння. Моєму терпінню прийшов кінець. Я схопила малого за руку й поставила у куток. Сказала, якщо він спробує звідти вийти – віддам чужому дядькові.
Ввечері, коли повернулася Ангеліна Артем зустрів її зі сльозами на очах. Поскаржився, що я погана тітка, бо примусила його стояти у кутку. А він такий білий і пухнастий ні в чому не провинився. Ангеліна розсердилася на мене й заявила, що я можу виховувати лише власних дітей. У відповідь я сказала, що хоч хтось повинен займатися вихованням її сина, оскільки вона сама не може.
Ми уже декілька тижнів не розмовляємо. Своєї провини й не визнаю. Дитина повинна знати «зась», інакше виросте розпещеною та егоїстичною.